Жнива у наших аграріїв у розпалі. У статті наведено  вимоги НП(С)БО до визнання та оцінки зібраного зерна та приклади обліку, також розглянуто облік збирання врожаю з погляду МСФЗ не лише для тих, хто веде облік або збирається переходити на МСФЗ, а й для тих, хто прагне глибше зрозуміти положення НП(С)БО, що стосуються сільгосппродукції.

Облік за НП(С)БО

Визнання та оцінка

До моменту збирання врожаю зерно є частиною біологічного активу. Зібране зерно (після відокремлення від біологічного активу) стає сільськогосподарською продукцією (далі — СГП). На цих двох стадіях визнання та оцінку зерна регулює НП(С)БО 30 “Біологічні активи”. Зерно після його первісного визнання оцінюють і відображають за НП(С)БО 9 “Запаси”.

Ми розглянемо визнання та оцінку зерна, отриманого в результаті збирання врожаю, себто як СГП, поки воно не є запасом.

СГП — актив, отриманий у результаті збирання врожаю, призначений для продажу, безоплатного передання, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п. 4 НП(С)БО 30). Критерії визнання СГП відповідають загальним критеріям визнання будь-якого активу (п. 5 НП(С)БО 30): якщо підприємство контролює СГП у результаті минулих подій; якщо існує ймовірність одержання підприємством у майбутньому економічних вигід, пов’язаних з її використанням; якщо її вартість можна достеменно визначити.

Водночас п. 2.4 Методрекомендацій № 1315 вмикає ще один критерій: “підприємство одержало право власності на СГП і несе ризики й одержує вигоди від володіння нею“. У певному сенсі цей критерій пояснює вимогу контролю, заразом звужує його, якщо порівнювати з поняттям контролю, закарбованим у §§ 4.19—4.25 Концептуальних основ фінансової звітності за МСФЗ. НП(С)БО не тлумачать розлого значення терміна контролю.

СГП у разі її первісного визнання оцінюють за (п. 12 НП(С)БО 30):

1) справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на продаж;

або

2) за виробничою собівартістю відповідно до НП(С)БО 16 “Витрати”.

Стандарт не надає переваги якомусь із цих методів, підприємство може обрати будь-який. Свій вибір методу оцінки зерна у разі первісного визнання підприємство фіксує в обліковій політиці.

Некондиційну СГП можна оцінювати з огляду на ринкові ціни на подібну кондиційну продукцію з коригуванням на рівень якості та придатності. Приміром, зернові відходи можна оцінити за вартістю зерна, виходячи з їхнього вмісту в зерні (п. 6.7 Методрекомендацій № 1315). Якщо активного ринку немає, п. 6.7 Методрекомендацій № 1315 нараджує оцінювати некондиційну СГП (до прикладу, полову та солому) за нормативними витратами на виконання робіт зі збору, транспортування, переміщення та іншими витратами, пов’язаними із заготівлею.

Браковану СГП і відходи, які не можна використати або продати, не визнають активом. Видатки на утилізацію такої продукції або відходів включають до складу інших операційних витрат (п. 6.9 Методрекомендацій № 1315).

МСФЗ передбачають віднесення вартості матеріалів, прямих трудових витрат і виробничих накладних витрат на собівартість продукції протягом усього періоду вирощування пшениці до збору врожаю. Якщо взяти дані прикладу 1 для справедливої вартості, то сума прибутку від первісного визнання становитиме 400000 =
= 4300000 – 3900000 грн на дату збирання врожаю. Надалі господарські операції із зібраним зерном включно з його доробкою обліковуватимуться й оцінюватимуться за МСБО 2.

Завважимо: МСБО 41 вимагає розкриття сукупного прибутку або збитку, що виникає впродовж поточного періоду у разі первісного визнання СГП. 

Ольга БУЛГАКОВА,
ACCA DipIFR, експерт із бухгалтерського
та податкового обліку

Консультація із газети “Все про бухгалтерський облік” № 72 за 2023 р.