Незважаючи на воєнний стан, чимало підприємців укладають із державними підприємствами договори контрактації сільськогосподарської продукції. Проте іноді їх оскаржує прокурор. Тож розгляньмо, як саме, укладаючи такі договори, можна уникнути помилок.

Визначаємо законодавство

Підставою для визнання договору недійсним є незазначення в його положеннях усіх, визначених чинним законодавством, істотних умов. Поняття та істотні умови договору контрактації сільгосппродукції закріплено ч.ч. 1 і 2 ст. 713 ЦКУ. Своєю чергою, норми ЦКУ передбачають застосування до таких договорів загальних положень щодо постачання та купівлі-продажу товарів. У зв’язку з цим можна висновити, що істотними умовами договору контрактації відповідно до ЦКУ є предмет та ціна.

Зауважимо, що ч. 3 ст. 272 ГКУ передбачає ширший перелік істотних умов, які сторони мають зазначити в договорі, а саме: види продукції та асортимент; гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції; ціна за одиницю та загальна сума договору; порядок і умови доставки; строки здавання-приймання продукції. ГКУ також покладає на сторони визначення обов’язків контрактанта (кінцевого отримувача товару) щодо надання допомоги в організації виробництва сільгосппродукції, її транспортування до місця призначення та відповідальності сторін за неналежне виконання договору.

Укладаючи договір контрактації, належить зважати: якщо сторони договору — юрособи (приватні та державні підприємства) чи фіз­особи-підприємці, то такі правовідносини є господарсько-правовими, а не цивільно-правовими в розумінні ч. 1 ст. 2 ГКУ. Саме тому до них застосовуватимуться положення ГКУ, а не ЦКУ.

Через це підприємства мають не обмежуватися визначенням у договорах контрактації лише предмета та ціни, а й зазначати решту істотних умов, які закарбовано в ч. 3 ст. 272 ГКУ. За інших обставин договір визнають недійсним. А це, своєю чергою, призведе до того, що сторони не матимуть обов’язків. Такими обставинами, окрім сторін, можуть скористатися органи прокуратури, які мають право подати позов до суду щодо визнання договору контрактації недійсним, удаваним, нікчемним правочином за умови, що однією зі сторін є державне підприємство.

Контрактація чи оренда?

Часто-густо підприємства укладають між собою договори контрактації сільгосппродукції. З огляду на те, що значна частина земділянок може належати державним або підприємствам змішаної форми власності, такі договори щодо їх законності можуть зацікавити правоохоронні органи. Прокуратура може засумніватися в договорі контрактації та визнати його через суд удаваним або недійсним правочином. Такими повноваженнями прокурора наділено на підставі ч. 3 ст. 23 Закону № 1697.

Описані ситуації зазвичай трапляються, коли сторони некоректно формулюють умови договору чи належно не визначають ціну продукції, її вид або обов’язки сторін, що дає змогу прокуратурі в суді визнати їх удаваними та перекваліфікувати на договори оренди. Наочним прикладом може слугувати судова справа № 918/940/21, яку Верховний Суд переглядав у касаційному порядку. Отже, ухвалюючи постанову від 12.10.2022 р., ВС підтримав позицію прокурора щодо розірвання договору контрактації, зважаючи на те, що його укладено з метою підтримання науково-дослідних робіт, отримання продукції завдяки сприянню в проведенні випробувань через порівняння дослідних та контрольних посівів та забезпечення ефективного використання земель.

Висновки. Укладання договору контрактації сільгосппродукції з держпідприємством передбачає додаткові ризики, оскільки, окрім сторін договору, до суду про його визнання недійсним, удаваним чи неукладеним може додатково звернутися прокуратура. Укла­даючи договір з держпідприємством, рекомендовано уникати формулювань та документів, які вказуватимуть на інший, укладений сторонами, вид договору, наприклад, оренди. До назв документів належить вживати притаманні контрактації терміни. Тож акти виконаних робіт краще замінити на акти приймання-передачі продукції за результатами виконаних робіт. До укладання договору необхідно перевірити розмір статутного капіталу контрагента, статут, а також посадову інструкцію директора, аби під час підписання угоди уникнути перевищення ним повноважень. Зауважимо, що оплата за договором не може здійснюватися щомісяця та рівними сумами.

Артем СЕРЕДА,
адвокат, партнер allTax

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ЦКУ — Цивільний кодекс України.

2. ГКУ — Господарський кодекс України.

3. Закон № 1697 — Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.14 р. № 1697-VII.