Задоволення потреб коней в поживних речовинах грунтується на їх повноцінній годівлі з урахуванням напряму використання, живої маси, віку, породи, фізіологічного стану. Коням крім вівса й сіна згодовують трав’яне борошно і гранули, сінаж, силос, спеціальні комбікорми, мінеральні і вітамінні добавки.
Коні вимогливі до якості кормів. Вони гірше, ніж жуйні, перетравлюють клітковину, тому їм дають сіно, заготовлене у фазі бутонізації у бобових і викидання волоті у злакових трав. Найкращими кормами для коней є лучне, степове, люцернове, конюшинне сіно, овес, кукурудза, ячмінь, пшеничні висівки, морква, буряки.
Енергія корму, крім забезпечення життєвих ресурсів, витрачається на виробництво мускульної енергії та іншої продукції — молока, конини, лікарських сироваток. Потреба в енергії зумовлена живою масою, статтю, породністю, віком, фізіологічним станом та індивідуальними особливостями коней.
Обмінну енергію (ОЕ) для коней визначають за формулою:
ОЕ = 19,46 пП + 35,43 пЖ + 15,95 пК + 15,95 пБЕР,
де пП — перетравний протеїн;
пЖ — перетравний жир;
пК — перетравна клітковина;
пБЕР — перетравні безазотисті екстрактивні речовини.
У конярстві встановлено підтримуючу годівлю для меринів та холостих кобил, які не працюють і не мають середньої вгодованості. Коні зберігають живу масу з мінімальними витратами. Із збільшенням живої маси зменшуються витрати на підтримуючу годівлю. Так, тваринам живою масою 300 кг потрібно 1,4 корм, од., 400 кг — 1,2, 500 кг — 1,1, 600 кг — 1,03 корм. од. на кожні 100 кг живої маси.
Підвищена потреба щодо вмісту поживних речовин у раціоні жеребців настає в період підготовки до парування і в парувальний період, у кобил — в останні 3 міс жеребності і в перші 3 міс лактації, у лошат — в перший рік життя. Коні ваговозних порід з розрахунку на 100 кг живої маси потребують лише на 6—10 % поживних речовин більше, ніж коні верхових і рисистих порід.
Коні, як правило, витрачають вуглеводи в перші 3 год роботи, і тому своєчасна їх підгодівля має важливе значення.
Потреба в протеїні у коней всіх статевовікових груп зумовлена втратами на підтримання життя, у кобил — ще й на ріст плода, утворення молока, у молодняка — на приріст живої маси, в жеребців-плідників — на утворення сперми. Важливо враховувати в раціоні молодняка вміст лізину.
Для розвитку кістково-мускульного апарату коней необхідно забезпечувати мінеральними речовинами і особливо кальцієм і фосфором, співвідношення яких в раціоні повинно бути 1 : 1 або 1 : 0,75. Дуже важливо враховувати потребу коней у вітамінах, особливо для молодняка. На 1 г сухої речовини раціону коней необхідно 2—3 л води, або 8—16 л на 10 кг живої маси.
Годівля жеребців-плідників
Норми годівлі жеребців залежать від живої маси племінного використання та виконуваної роботи. Вони повинні мати заводську вгодованість. Плідники верхових і рисистих порід витрачають енергії на 6—10 % більше, ніж ваговози.
Норми годівлі жеребців-плідників під час підготовки до парування та в парувальний період
Орієнтовні раціони для жеребців-плідників
Годівля племінних кобил
Потреба племінних кобил у поживних речовинах залежить від їх живої маси, фізіологічного стану і часу моціону (табл. 63). При використанні жеребних кобил на легких роботах норми збільшують на 30 %.
Норми годівлі племінних кобил
Орієнтовні раціони для кобил
Годівля племінного молодняка
Потреба в поживних речовинах у жеребчиків до 2-річного віку на 10 % більша, ніж у самок.
Орієнтовні раціони для молодняка коней
Годівля робочих коней
Кількість поживних речовин, необхідних для робочих коней, залежить від живої маси, роботи, що виконується, її інтенсивності. Обсяг виконуваної роботи залежить від сили тяги, яка становить 12—16 % від живої маси.
Жеребним кобилам, яких використовують на роботах, з 9-го місяця жеребності норму годівлі збільшують на 2—3 кг сухої речовини, а лактуючим — на 4—6 кг.
Норми годівлі робочих коней
Орієнтовні раціони для робочих коней (жива маса — 500 кг)
