Затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.10.2018 р. № 476
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 р. за № 1219/32671
I. Загальні вимоги
1. Ці Методичні вимоги поширюються на насіння пшениці м’якої, пшениці твердої, пшениці полби, пшениці спельти, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису, проса, гречки, а також кукурудзи і сорго в частині показників сортової та фізичної чистоти, вмісту насіння інших видів культурних рослин і бур’янів та застосовуються органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, науково-дослідними установами, аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), суб’єктами насінництва.
Ці Методичні вимоги стосуються зареєстрованих в Україні сортів (гібридів) та їх батьківських компонентів зернових культур в частині здійснення сертифікації насіння.
2. Ці Методичні вимоги розроблені з метою імплементації положень Директиви Ради ЄС 66/402/ЄЕС про реалізацію насіння злаків та Насіннєвих схем сортової сертифікації насіння Організації економічного співробітництва та розвитку, призначеного для міжнародної торгівлі, переглянуті та схвалені рішенням Ради ОЕСР С(2000)146 від 28 вересня 2000 року.
3. У цих Методичних вимогах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про насіння і садивний матеріал”.
4. У цих Методичних вимогах вживаються скорочення, що мають такі значення:
ДН – добазове насіння;
БН – базове насіння;
СН – сертифіковане насіння;
СН1 – сертифіковане насіння першої генерації;
СН2 – сертифіковане насіння другої генерації;
F1 – насіння першого покоління гібриду;
ЦЧС – цитоплазматична чоловіча стерильність.
5. Назви категорій та послідовних генерацій насіння зернових культур визначаються залежно від етапу насінництва, біологічних особливостей культури і сорту згідно з додатком 1 до цих Методичних вимог.
II. Вимоги до вирощування зернових культур
1. Ділянка під посів має бути придатною для виробництва насіння відповідної культури. Попередній посів на відповідному полі має бути сумісним з виробництвом насіння відповідної культури, додатково має бути забезпечено відсутність засмічення посіву відповідної культури самосійними рослинами (наприклад, падалицею), що може стати джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення шкідливих організмів. Посіви мають бути чистими від бур’янів та якнайменше ураженими хворобами (особливо інфекційними) впродовж усієї вегетації рослин.
2. Мінімальні норми просторової ізоляції між сусідніми посівами зернових культур мають відповідати нормам, встановленим згідно з додатком 2 до цих Методичних вимог.
3. Виробництво батьківських компонентів гібрида (ліній) має здійснюватись на відповідній відстані в ізоляції посівів. Аналог-відновлювач має вирощуватись за вимогами, встановленими до звичайних самозапильних сортів. Материнські ЦЧС-лінії і відповідні супровідні лінії мають вирощуватись в чергуванні смуг, розміщених на відстані від 0,5 м, що є достатнім для чіткого розмежування компонентів.
Виробництво гібридів пшениці та ячменю з використанням ЦЧС має здійснюватись шляхом змішування базового насіння батьківських компонентів. Відповідно в таких змішаних посівах жіночі рослини мають ЦЧС, а чоловічі – є фертильними. Частка чоловічих фертильних рослин у посіві має становити не менше ніж 0,3 – 0,5 %.
Для гібридних посівів пшениці, вівса, ячменю, рису та самозапильного тритикале (без ЦЧС) між материнським компонентом та будь-якими іншими сортами цих культур (за винятком чоловічого компонента) ізоляція має становити не менше 25 м.
Розмежування посівів культур і сортів, для яких просторова ізоляція не передбачена, має забезпечити недопустимість випадкового їх засмічення під час проведення технологічних операцій по догляду та збиранню врожаю.
У межах однієї культури розмежування посівів має становити не менше ніж 1 м між сортами та 0,5 м між генераціями одного сорту.
4. Ураженість посівів під час виробництва добазового насіння різними видами сажкових хвороб (Ustilaginaceae та Tilletiaceae) не допускається. У посівах базового та сертифікованого насіння ураженість не має перевищувати допустимих норм, встановлених додатком 3 до цих Методичних вимог.
5. Засміченість посівів важковідокремлюваними бур’янами та культурними рослинами у сумі не має перевищувати 0,1 % в добазовому і базовому насінні та 1 % – у сертифікованому.
6. Наявність отруйних бур’янів та карантинних об’єктів, які засмічують посіви зернових культур, зазначених у додатку 4 до цих Методичних вимог, не допускається.
III. Вимоги до сортових якостей насіння
1. Сортові якості насіння зернових культур необхідно встановлювати за результатами польового оцінювання згідно з чинними методиками.
Заходи з проведення польового оцінювання насіннєвих посівів для сортів пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, гречки, проса, а також сортів кукурудзи, сорго і соризу необхідно проводити щонайменше один раз, на посівах з виробництва самозапилених ліній та гібридів – не менше двох перевірок протягом сезону.
2. Культура, сорт, батьківські компоненти гібридів, у тому числі чоловіча стерильність та відновлення фертильності пилку, повинні мати характерні морфологічні ознаки, зазначені в офіційному описі сорту (ідентичність), та відповідну сортову чистоту (типовість).
Сортова чистота (типовість) посівів для самозапильних культур під час остаточного оцінювання має відповідати мінімальним нормам, встановленим додатком 5 до цих Методичних вимог.
3. Кількість продуктивних стебел (рослин), що є явно нетиповими для відповідного сорту, не має перевищувати:
- одне – на 30 м2 посіву, призначеного для отримання добазового та базового насіння сортів жита та вільнозапильних і синтетичних сортів сорго;
- одне – на 10 м2 посіву, призначеного для отримання сертифікованого насіння вільнозапильних і синтетичних сортів сорго та материнських компонентів гібридів жита.
Чоловіча стерильність батьківських компонентів гібридів жита в посівах з виробництва базового насіння має бути не нижче 98 %.
Відсоток кількості рослин, які є явно нетиповими в посівах з виробництва батьківських компонентів гібридів, не може перевищувати для:
- супроводжуючої лінії та лінії-відновлювача – 0,1 %;
- ЦЧС-лінії – 0,2 %;
- гібрида F1 – 0,3 %;
- материнської лінії в простому гібриді – 0,5 %.
Рівень ЦЧС материнського компонента має бути не менше 99,7 % при виробництві базового насіння і 99,5 % при виробництві сертифікованого насіння. Зазначені вимоги перевіряються за допомогою ділянкового (ґрунтового) сортового контролю.
4. У посівах з виробництва добазового та базового насіння кукурудзи відсоток нетипових рослин не має перевищувати 0,1 % для інбредних чистих ліній та кожного з компонентів простого гібриду і 0,5 % для сорту чи гібридної популяції. У посівах з виробництва сертифікованого насіння такий відсоток має бути не вищим, ніж 0,2 % і 1 % відповідно.
5. На ділянках з вирощування базового насіння на стерильній основі (лінії, гібриди F1) під час кожного чергового обстеження на контроль запилення допускається наявність фертильних домішок у материнській формі:
- кукурудзи – не більше 0,5 %, а в сумі за три обстеження – не більше 1 %;
- сорго – не більше 0,1 % під час цвітіння та 0,1 % – під час повної стиглості.
На ділянках з виробництва сертифікованого насіння кукурудзи, зокрема у фазі близько 5 % викинутих приймочок на материнській формі, кількість квітучих рослин не має перевищувати 1 % під час першого і кожного наступного польового обстеження, а в сумі цей показник не має перевищувати 2 %. Для цього там, де це потрібно, волоті мають бути вчасно видалені.
Наявність фертильних домішок у материнській формі на посівах з отримання сертифікованого насіння сорго не має перевищувати 0,3 % під час цвітіння та 0,1 % в період повної стиглості.
6. Сортова чистота (типовість) рослин під час остаточного оцінювання посівів рослин кукурудзи та сорго має відповідати вимогам, встановленим додатком 6 до цих Методичних вимог.
7. Обов’язковою умовою під час здійснення польових обстежень з контролю запилення гібридів кукурудзи та сорго є повний збіг цвітіння обох батьківських форм у часі.
8. Сортова чистота гібридних посівів має бути підтверджена результатами ділянкового (ґрунтового) сортового контролю, які мають бути не нижчими, ніж 85 % для гібридних посівів пшениці або ячменю та 95 % для інших культур. Такі високі сортові показники можуть бути гарантовані за умов:
- дотримання вимог щодо просторової ізоляції та попередника;
- досягнення сприятливих умов запилення;
- високого рівня чоловічої стерильності материнських рослин та сортових якостей батьківських компонентів в цілому.
9. Під час польового оцінювання посівів, призначених для отримання насіння батьківських компонентів гібридів, перед перевіркою їхньої типовості не має бути змішування рядків чоловічої та жіночої (материнської) форм.
10. Під час використання ЦЧС не допускається наявність чоловічих рослин у рядках жіночої форми. Це не стосується гібридних посівів жита, пшениці та ячменю, де чоловічі та жіночі компоненти згідно з відповідною схемою висіяні разом в одному рядку.
IV. Вимоги до посівних якостей насіння
1. Посівні якості насіння визначають за ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості” та іншими нормативними актами України.
Насіння, призначене для міжнародної торгівлі, підлягає обов’язковому тестуванню згідно з вимогами та правилами Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (ІСТА) та Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
2. Посівні якості насіння зернових культур залежно від категорій та генерацій мають відповідати показникам (нормам), встановленим додатком 7 до цих Методичних вимог.
3. Наявність ріжків (Claviceps purpurea) у добазовому насінні зернових культур не допускається.
У базовому насінні такий вміст не має перевищувати 1 шт. на 1 кг, у сертифікованому насінні (крім гібридів) – 3 шт., у насінні гібридів – 4 шт.
4. Не допускається до сівби насіння, яке за даними лабораторного аналізу містить:
- насіння та плоди отруйних бур’янів та карантинних об’єктів;
- обрушені насінини (у складі основної культури) понад: 3 % – у рисі; 5 % – у вівсі та гречці; 10 % – у просі;
- уламки стрижня у насінні кукурудзи.
5. Маса партії насіння зернових культур становить:
- пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, гречки, проса, сорго, соризу – 30 тонн;
- рису – 30 тонн;
- кукурудзи (інбредні лінії, сорти і гібриди F1) – 40 тонн.
Допустиме відхилення у бік збільшення не має перевищувати 5 %.
6. Мінімальна маса середньої проби, яка відбирається для визначення посівних якостей насіння, становить:
- пшениці, жита, тритикале, ячменю, вівса, гречки, проса, сорго, соризу – 1000 грам;
- рису – 500 грам;
- кукурудзи (інбредні лінії) – 250 грам;
- кукурудзи (сорти і гібриди F1) – 1000 грам.
Директор Департаменту аграрної
політики та сільського господарства
В. Топчій
Додаток 1
до Методичних вимог у сфері насінництва
щодо збереження сортових
та посівних якостей насіння зернових культур
(пункт 5 розділу I)
Назви категорій та послідовних генерацій насіння зернових культур
____________
* Доцільність репродукування насіння до другої генерації (СН2) залежить від біологічних особливостей культури та коефіцієнта розмноження насіння.
Додаток 2
до Методичних вимог у сфері насінництва
щодо збереження сортових
та посівних якостей насіння зернових культур
(пункт 2 розділу II)
Мінімальні норми просторової ізоляції між сусідніми посівами зернових культур
* Така відстань між посівами може бути меншою за наявності природних перешкод, які унеможливлюють небажане перезапилення культур.
** З використанням ЦЧС / без використання ЦЧС.
Додаток 3
до Методичних вимог у сфері насінництва
щодо збереження сортових
та посівних якостей насіння зернових культур
(пункт 4 розділу II)
Допустимі норми ураженості посівів базового та сертифікованого насіння, %
Додаток 4
до Методичних вимог у сфері насінництва
щодо збереження сортових
та посівних якостей насіння зернових культур
(пункт 4 розділу II)
Перелік отруйних бур’янів та карантинних об’єктів, які засмічують посіви зернових культур
Назва об’єкта | |
українською мовою | латинською мовою |
1 | 2 |
1. Карантинні* | |
Відсутні на території України | |
Амброзія багаторічна Амброзія трироздільна Бузинник пазушний (іва багаторічна) Паслін каролінський Паслін лінійнолистий Паслін триквітковий Соняшник каліфорнійський Соняшник війчастий Стриги (всі види) |
Ambrosia psilostachya D.C. Ambrosia trifida L. Iva axillaris Pursh. Solanum carolinense L. Solanum elaeagnifotium L. Solanum triflorum Nutt. Helianthus californicus D.C. Helianthus ciliaris D.C. Striga spp. |
Обмежено розповсюджені на території України | |
Амброзія полинолиста Гірчак рожевий (повзучий) Паслін колючий Повитиці (всі види) Сорго алепське (гумай) Ценхрус якірцевий (малоквітковий) |
Ambrosia artemisiifolia L. Acroptilon repens (L.) D.C. Solanum rostratum Dunal. Cuscuta spp. Sorghum halepense (L.) Pers. Cenchrus pauciflorus Benth. (tribuloides L.) |
2. Отруйні | |
Геліотроп пухнастоплідний Триходесма сива |
Heliotropium Lasiocarpum F. et. M. Trichodesma incanum (B.G.E.) D.C. |
3. Злісні та важковідокремлювані | |
Березка польова Будяк (осот) польовий Будяк (осот) щетинистий Вівсюги (всі види) В’язіль строкатий Гірчак пенсільванський Гірчак березковидний (гречка витка) Іпомея ямчаста Іпомея плющеподібна Кукіль звичайний Мишій зелений Мишій сизий Молочай лозяний Монохорія Пажитниця п’янка Пелюшка Півняче (куряче) просо (плоскуха) Підмаренник чіпкий Пирій повзучий Райманія розсічена Редька дика Сить бульбоносна Софора лисохвістна Софора товстоплідна Череда волосиста Череда двічіпірчаста Хрінниця крупковидна |
Convonvulus arvensis D. Cirsium arvense (L.) Scop. Cirsium setosum M.B. Avena spp. Coronilla varia L. Polygonum pensilvanicum L. Polygonum convolvulus L. Ipomea lacunosa L. Ipomea hederacea (L.) Jacg. Agrostemma githago Setaria viridis P.B. Setaria glauca P.B. Euphorbia virgata W.K. Monohoria Korsakowii Lolium temulentum L. Pisum arvense L. Echinochloa crus galli (L.) R. et. Sch. Galium aparine L. Elytrigia repens (L.) Nevski Raimania laciniata Rose Raphanus raphanistrum L. Cyperus rotundus L. Sophora alopecuroides L. Sophora nachycarpa C.A.M. Bidens pilosa L. Bidens bipinnata L. Lepidium draba L. |
* Перелік карантинних об’єктів періодично уточнюється.
Додаток 5
до Методичних вимог у сфері насінництва
щодо збереження сортових
та посівних якостей насіння зернових культур
(пункт 2 розділу III)
Мінімальні норми сортової чистоти (типовості) посівів для самозапильних культур, %
Культура | Категорія (генерація) вирощуваного насіння | |||
ДН | БН | СН1 | СН2 | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Пшениця*, ячмінь*, овес, просо | 99,9 | 99,9 | 99,7 | 99,0 |
Рис** | 99,9 | 99,9 | 99,7 | 99,0 |
Тритикале*** | 99,8 | 99,7 | 99,0 | 98,0 |
* Гібриди пшениці та ячменю, отримані на основі технології ЦЧС, повинні мати достатню ідентичність і мінімальну сортову чистоту F1 на рівні 85 %. Кількість домішок, крім відновлювача, не має перевищувати 2 %.
** У посівах з виробництва добазового та базового насіння рису наявність диких видів або червонозерних форм рису не допускається. У посівах з виробництва сертифікованого насіння таких рослин не має бути більше ніж одна на 100 м 2.
*** Гібриди тритикале та їх батьківські компоненти повинні мати достатню ідентичність і сортову чистоту не нижче 99 %, як і гібриди, одержані за використання хімічного агента гібридизації (ХАГ).
Додаток 6
до Методичних вимог у сфері насінництва
щодо збереження сортових
та посівних якостей насіння зернових культур
(пункт 6 розділу III)
Вимоги до сортової чистоти (типовості) рослин кукурудзи та сорго, %
Культура | Категорія | ||
посіву | насіння | ||
БН | СН | ||
1 | 2 | 3 | 4 |
Кукурудза | Самозапильні (інбредні) лінії | 99,9 | 99,8 |
Прості або сестринські гібриди, що є батьківськими компонентами гібридів | 99,8 | – | |
Гібриди (F1), призначені для отримання товарної продукції | – | 99,0 | |
Сорти та гібридні популяції | 99,5 | 99,0 | |
Сорго | Самозапильні (інбредні) лінії | 99,9 | 99,9 |
Гібриди, що є батьківськими компонентами гібридів | 99,9 | – | |
Гібриди (F1), призначені для отримання товарної продукції | – | 99,9 |
Додаток 7
до Методичних вимог у сфері насінництва
щодо збереження сортових
та посівних якостей насіння зернових культур
(пункт 2 розділу IV)
Показники (норми) посівних якостей насіння зернових культур залежно від категорій та генерацій