Наші читачі часто запитують: чи переривати строк корисного використання на період сезонного чи іншого тимчасового невикористання основних засобів? Куди списувати амортизацію/витрати на обслуговування (ремонт/поліпшення) під час сезонного простою? На ці та інші запитання, пов’язані з тимчасовим простоєм основних засобів (далі — ОЗ), і відповімо в цій консультації.

Сезонна консервація ОЗ: загальні правила та визначення

На сьогодні стосовно консервації існує єдиний нормативний акт — Положення № 1183. Воно обов’язкове для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності, крім підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби. А для решти структур це Положення має рекомендаційний характер.

Відповідно до п. 2 Положення № 1183 консервація ОЗ — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як 3 роки) зберігання ОЗ підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Тож будь-яке підприємство, послуговуючись нормами Положення № 1183, може здійснити процедуру тимчасової консервації будь-яких власних ОЗ. Окрім того, воно може навіть сезонно законсервувати ОЗ, розробивши власний порядок консервації (окрім підприємств, для яких застосування Положення № 1183 обов’язкове). Повторимо: може, якщо вважатиме це за потрібне. Адже такого обов’язку чинним законодавством не встановлено.

Наслідки проведеної консервації вплинуть на бухгалтерський і податковий облік так само, як викладено нижче стосовно консервації колісних транспортних засобів (КТЗ).

Текст консультації доступний у газеті “Все про бухгалтерський облік”
№ 3 за 2020 р. на стор. 27