У № 53-54 газети “Все про бухгалтерський облік” на стор. 45 ми почали знайомити вас із процесом отримання біогазу з сільськогосподарської сировини: гною, кормових відходів, силосу, кукурудзи та інших енергетичних рослин. На часі — оповідь про способи будівництва, спорудження, мурування біогазової установки. А також про підводні камені, які потрібно оминути, під час вибору земельної ділянки для розташування енегровідновлювального об’єкта.

БУДУВАТИ ПІДРЯДНИМ ЧИ ГОСПОДАРСЬКИМ СПОСОБОМ

Як ви вже, напевно, скумекали після прочитання попередньої статті, виробництво біогазу — це складний і нервовитратний процес. Для спорудження станції біогазу знадобиться цілісінька макітра розуму, а саме — спеціальні вузькопрофільні знання як на етапі проектування, так і власне будівництва та подальшого обслуговування.

До того ж деякі роботи зі спорудження установки можуть вимагати складноотримуваного дозволу на будівельні роботи (ст. 37 Закону про містобудівну діяльність, Порядок № 466). При цьому омріяна станція може належати до об’єкта будівництва із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. У цьому випадку знадобиться й будівельна ліцензія (абз. 3 ч.1 ст. 27 Закону про архітектурну діяльність). А ще може затребуватися сертифікат відповідального виконавця робіт (ст. 17 Закону про архітектурну діяльність).

Текст консультації доступний у газеті “Все про бухгалтерський облік”
№ 56 за 2020 р. на стор. 9