Кодифіковано станом на 31.08.2020 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції
Цей Закон встановлює порядок тарифного і нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки (далі – сільськогосподарська продукція) для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та продукцією нерезидентів, а також деякі методи цінової підтримки сільськогосподарських товаровиробників України.
Стаття 1. Тарифне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції
Ввізні (імпортні) мита на товари, визначені у статті 6 цього Закону, встановлюються та змінюються Верховною Радою України.
Повні ставки ввізного (імпортного) мита на товари першої та другої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) (крім підакцизних) встановлюються у подвійному розмірі до розміру пільгових ставок ввізного (імпортного) мита, визначених у статті 6 цього Закону.
Повні ставки ввізного (імпортного) мита на товари третьої – двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), а також на підакцизні товари встановлюються на рівні пільгових ставок.
При ввезенні товарів, зазначених у статті 6 цього Закону, не дозволяються:
відстрочення сплати мита та податку на додану вартість;
звільнення від сплати ввізного (імпортного) мита фізичних або юридичних осіб, які мають пільги зі сплати ввізного мита згідно з іншими законодавчими актами України.
Стаття 2. Сезонні мита на ввезення сільськогосподарської продукції
Сезонні ввізні (імпортні) мита запроваджуються щорічно у подвійному розмірі до розміру пільгових ставок ввізного (імпортного) мита на сільськогосподарську продукцію груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), визначених у частині п’ятій цієї статті, протягом строку збирання і закладення на зберігання аналогічної продукції українського виробництва.
Сезонні мита вважаються винятком з преференційних або пільгових режимів, у тому числі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, виробничу кооперацію та інших подібних міжнародних угод, якщо це передбачено такими угодами. Сезонні мита протягом часу їх дії заміщують ввізні (імпортні) мита, встановлені статтею 6 цього Закону.
Кабінет Міністрів України встановлює терміни дії сезонних мит на сільськогосподарську продукцію та оприлюднює своє рішення за 45 днів до дня їх запровадження.
Сезонні мита встановлюються на строк, що не може бути меншим 60 та більшим 120 послідовних календарних днів.
Сезонні мита встановлюються стосовно товарів, які підпадають під визначення таких кодів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД): 07.01 – 07.08, 08.06.10, 08.07.10, 08.08.10, 08.08.20, 08.09.10000, 08.09.20, 10.01 – 10.05, 10.08, 12.06 – 12.08, 12.10, 12.12.91, 12.12.92, 12.13, 12.14 та при цьому оподатковуються за пільговою ставкою, яка дорівнює або перевищує 30 відсотків згідно з статтею 6 цього Закону.
Стаття 3. Втратила чинність
Стаття 4. Контроль за ввезенням імпортної сільськогосподарської продукції
Сільськогосподарська продукція, яка ввозиться (пересилається) на митну територію України, підлягає радіологічному, а в разі ввезення об’єктів державного контролю – товарів першої – п’ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої – шістнадцятої, дев’ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) – державному контролю, що здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Ввезення в Україну харчових продуктів та супутніх матеріалів здійснюється в порядку, визначеному законом.
Стаття 5. Захист прав власності на сільськогосподарську продукцію, прав на вільний вибір переробників та покупців сільськогосподарської продукції
З метою запобігання створенню штучного дефіциту сільськогосподарської продукції в Україні та спекулятивного збільшення цін на продукти першої необхідності забороняється введення обмежень на вільне переміщення сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва на всій території України, визначення сільськогосподарському товаровиробнику конкретних переробників або споживачів, а також встановлення обов’язкових мінімальних цін їх реалізації (продажу).
Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийняті всупереч положенням цієї статті, не підлягають виконанню. Посадові особи зазначених органів за видання (підписання) рішень, що суперечать положенням цієї статті, несуть відповідальність згідно із законами України.
Стаття 6. Розмір ввізного мита на сільськогосподарську продукцію
Ставки ввізного мита на товари першої – двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначаються Митним тарифом України.
Стаття 7. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування, крім статті 6, яка набирає чинності через 45 днів після дня опублікування цього Закону.
2. Сезонні мита, передбачені статтею 2, застосовуються починаючи з врожаю 1997 року.
Стаття 3 діє до 1 січня 2003 року.
3. З дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 1999 року норми Закону України “Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах” стосовно готової продукції товарних груп 1-24 Гармонізованої системи опису і кодування товарів, що вироблена з давальницької сировини резидента і ввозиться на митну територію України, в частині звільнення від сплати податку на додану вартість поширюються тільки на готову продукцію, що ввозиться за договорами, по яких давальницька сировина була повністю або частково вивезена за межі митної території України до 1 жовтня 1997 року, а в частині звільнення від обкладення ввізним митом та непідпадання під режим ліцензування і квотування – тільки на готову продукцію, що ввозиться за договорами, по яких давальницька сировина була повністю або частково вивезена за межі митної території України до набрання чинності цим Законом.
4. Квоти на ввезення продукції тваринництва запроваджуються з дня набрання чинності цим Законом і діють до дня проведення аукціонів з продажу квот на 1998 рік.
5. Доходи Державного бюджету України, отримані внаслідок запровадження цього Закону, спрямовуються на фінансування програм з цінової підтримки сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва.
6. Норми інших законодавчих актів України діють у частині, що не суперечать цьому Закону.
7. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня опублікування цього Закону подати на розгляд Верховної Ради України проекти законодавчих актів, які потребують змін і доповнень у зв’язку із введенням у дію цього Закону.
8. Тимчасово до 1 серпня 1998 року встановити на томатну пасту з вмістом сухих речовин більш як 30 відсотків по масі (тільки в тарі для промислової переробки) ввізне мито за нульовою ставкою – код товарної групи 20.02.90.900.
9. Тимчасово до 1 липня 1998 року дозволити фізичним особам отримувати міжнародні поштові відправлення з харчовими продуктами (крім підакцизних) вагою до 5 кілограмів без сертифіката відповідності.
10. За товари, що імпортуються в Україну в рамках інвестиційних проектів за рахунок кредитів, наданих під гарантії Кабінету Міністрів України до 7 жовтня 1997 року, сплачується ввізне (імпортне) мито відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”.
11. Тимчасово до 1 вересня 2000 року встановити на зерно кукурудзи (тільки для промислової переробки на підприємствах харчової промисловості) ввізне мито за нульовою ставкою – код товарної групи 1005.
12. Протягом строку дії Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування щодо зернових культур”, прийнятого Верховною Радою України 23 жовтня 2003 року, встановити для товарів, які підпадають під визначення кодів УКТ ЗЕД 1001 10 00 90, 1001 90 99 00, 1002 00 00 00, нульову ставку ввізного (імпортного) мита.
| Президент України | Л. КУЧМА |
| м. Київ 17 липня 1997 року N 468/97-ВР |
