Успішність сільськогосподарського виробництва тісно пов’язана з природними чинниками. Якщо на дворі посуха, то розраховувати на файний урожай не варто. Щоб мінімізувати ризики втрати чи недоотримання врожаю через посуху, деякі аграрії створюють власні системи поливу. Про те, що слід враховувати тим, хто бажає обзавестися такою системою, поговоримо далі.

Організаційні заходи

Перш ніж приступати до створення зрошувальної системи, аграрій має замаркувати1, де він братиме водні ресурси для зрошення полів. На сьогодні аграрії зазвичай використовують 3 варіанти джерел води:

1) отримана централізовано від первинного водопостачальника;
2) із поверхневого водного джерела (ставка, озера, річки, каналу);
3) видобута зі свердловини.

Кожний варіант отримання води для зрошення має свої нюанси в обліку і в оподаткуванні. Так, якщо для зрошення аграрій братиме воду в іншого суб’єкта господарювання (первинного водопостачальника), то йому потрібно укласти з ним договір на поставку води і платити йому за кількість використаної води за визначеним у ньому тарифом. А позаяк у цьому разі аграрій сам не видобуває чи забирає воду з водного об’єкта, то жодних дозвільних документів для використання води він отримувати не повинен. Максимум, що йому доведеться зробити, так це створити комунікації по доставці води до поля.

А якщо аграрій для поливу видобуватиме воду зі свердловини чи забирати її з водного об’єкта (озера, ставка, каналу), то для цього йому доведеться не лишень обзавестися комунікаціями для доставки види до місця поливу, а й, можливо, отримати певні дозвільні документи.

Текст статті доступний у газеті “Все про бухгалтерський облік”
№ 103 за 2020 р. на стор. 8