ІНСТРУКЦІЯ
з виявлення, локалізації та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі

Затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.04.2021 р. № 750

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів, який включає виявлення, локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі.

2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, органів державної влади та осіб.

II. Визначення термінів

1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

бура бактеріальна гниль картоплі – небезпечна бактеріальна хвороба картоплі, викликана бактерією Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al. (далі – R. solanacearum), синоніми – Pseudomonas solanacearum (Smith) Smith, Burkholderia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al.;

ідентифікація – розпізнавання шкідливого організму за наперед заданими критеріями шляхом ототожнення, прирівнювання, уподібнення;

прихована форма – захворювання рослини, за якого відсутні зовнішні ознаки його прояву;

раса R. solanacearum – таксономічна категорія для позначення відокремленої частини виду в екологічному відношенні та пристосуванні до рослин-господарів;

регульована (буферна) зона – зона, яка встановлюється по зовнішній межі карантинної зони та межує або оточує карантинну зону;

рослина-господар – рослина, у якій проходить життєвий цикл збудника бурої бактеріальної гнилі картоплі та яка здатна переносити йогодо здорової рослини;

рослина-резерватор – рослина, що забезпечує збереження популяції R. solanacearum за несприятливих умов;

споруда закритого ґрунту – утеплений ґрунт, парник, теплиця.

2. Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Законах України “Про карантин рослин” (далі – Закон), “Про насіння і садивний матеріал” та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України “Про карантин рослин”, контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі – Порядок), Методичних вимогах у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800.

III. Виявлення R. solanacearum

1. Біологічні особливості R. solanacearum.

Бура бактеріальна гниль є однією з найнебезпечніших хвороб картоплі для України, збудником якої є бактерія R. solanacearum. Бактерії R. solanacearum – це короткі, поодинокі або з’єднані попарно палички з одним полярним джгутиком, розміром 0,5 х 1,5 мкм, не утворюють спор.

Під час вирощування на агаризованих середовищах R. solanacearum утворює гладкі, світлі колонії, що з часом набувають коричневого забарвлення внаслідок накопичення меланіну.

Бактерія R. solanacearum розріджує желатин, редукує нітрати без утворення газу, має низьку каталазну активність, здатна до трансформації та містить значну частину мобільних генетичних елементів, що впливають на адаптаційні властивості виду.

2. Виявлення R. solanacearum здійснюється шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.

3. Характерним симптомом хвороби на рослинах картоплі є швидке в’янення листя і стебел, яке проявляється переважно в теплу пору доби.

Протягом розвитку хвороби на стеблах, вище лінії ґрунту, може з’явитися прошарок коричневого кольору, а листя набуває бронзового відтінку. Також може з’явитися викривлення черешків листя. При надламуванні або розрізанні стебла із судинних пучків виділяється біла, слизова маса бактерій. Цей слиз мимовільно просочується у вигляді ниток від зрізу стебла картоплі, якщо тримати його вертикально у воді. Такі нитки є характерною ознакою виключно для бурої гнилі картоплі, оскільки вони не утворюються в разі ураження картоплі іншими збудниками бактеріальних хвороб.

При ранньому зараженні картоплі R. solanacearum бульби або не утворюються, або мають розмір не більше ніж 6 мм у діаметрі; при пізньому зараженні хвороба може протікати без явних симптомів та проявлятися лише наступного вегетаційного періоду.

Зовнішні ознаки R. solanacearum на бульбах схожі на ознаки кільцевої гнилі картоплі. R. solanacearum можна ідентифікувати за бактеріальним слизом, який виділяється з вічок, що набувають темно-червоного або коричневого кольору. До ураженої бульби налипає велика кількість маленьких часточок ґрунту.

4. Симптомами прояву хвороби на інших рослинах-господарях є:

• на рослинах томату – першими симптомами хвороби є в’янення наймолодших листків у теплу пору доби. За сприятливих умов для розвитку R. solanacearum спостерігається в’янення всієї рослини. За менш сприятливих умов хвороба розвивається повільніше, припиняється ріст рослини і на стеблі з’являються додаткові корені. Провідні (судинні) тканини стебла набувають коричневого забарвлення, при поперечному розрізі з них виділяється бактеріальний слиз жовтого кольору;
• на рослинах пеларгонії – першими симптомами хвороби є в’янення і подальший хлороз листя рослини (часто з жовтим відтінком) та почорніння стебел. Зазвичай видно внутрішнє судинне потемніння рослини. На більш пізньому етапі листки набувають коричневого кольору, рослина повністю засихає і гине;
• на рослинах тютюну – першими симптомами хвороби є одностороннє в’янення, передчасне пожовтіння та засихання листя. Первинні та вторинні корені рослини можуть мати коричневий або чорний колір;
• на рослинах банану – R. solanacearum викликає хворобу Моко, яку можна переплутати з “панамською хворобою” банана (збудник – Fusarium oxysporum f. sp. cubense). Характерною ознакою хвороби Моко на плодах банану є суха коричнева гниль. На молодих, а також на тих рослинах, що стрімко ростуть, наймолодші листки стають блідо-зеленими або жовтими і гинуть. Протягом тижня може зруйнуватися все листя. Молоді пагони рослини чорніють та засихають. Судини стебел ураженої рослини мають коричневе забарвлення.

5. Рослинами-резерваторами R. solanacearum можуть бути бур’яни, зокрема рослини пасльону солодко-гіркого і пасльону чорного. Рослини пасльону солодко-гіркого, стебла та коріння яких ростуть у воді, не в’януть, їхні судинні тканини набувають світло-коричневого знебарвлення, що помітно на зрізі біля основи стебла або його підводної частини. Проте, навіть за відсутності симптомів в’янення, з розрізів може сочитися бактеріальний слиз або можуть утворюватися нитки слизу у воді, якщо зрізане стебло помістити вертикально у воду.

6. Широке розповсюдження раси 3 з імовірного місця її походження – високогірних районів Південної Америки на інші території відбувалося головним чином із зараженим насіннєвим матеріалом. Цьому сприяла виражена здатність збудника цієї раси перебувати у прихованій формі.

Джерелом зараження R. solanacearum є ґрунт, уражені рослинні рештки і насіннєві бульби. R. solanacearum може поширюватися поверхневими водами, через культури, що використовують забруднену R. solanacearum воду для зрошення. Рослинами-резерваторами R. solanacearum є бур’яни з родини пасльонових, мальвових, бобових. Збудник хвороби зберігається протягом зими в самосійних культурах картоплі і томатів. Зараження відбувається також через контакт з посадковим, збиральним і вантажно-розвантажувальним обладнанням або транспортними чи складськими контейнерами, які контактували з зараженими R. solanacearum бульбами картоплі.

За межами рослинного організму R. solanacearum зберігає життєздатність протягом тривалого часу в різноманітних природних умовах, у тому числі поверхневих водах, ґрунтах різних типів тощо.

7. Для встановлення фітосанітарного стану місць виробництва, пунктів ввезення на митну територію України та прилеглої до них території (трикілометрової зони), місць обігу картоплі, складських приміщень та інших об’єктів щодо наявності R. solanacearum державні фітосанітарні інспектори здійснюють обстеження та/або моніторинг рослин картоплі, включаючи бульби (крім ботанічного насіння картоплі), і томатів, крім плодів та насіння (далі – об’єкти обстеження).

8. Державні фітосанітарні інспектори проводять щорічні обстеження:

• об’єктів обстеження та рослин-резерваторів – у зонах їх вирощування (включаючи поля, розсадники, сади, теплиці та лабораторії) та/або зростання в умовах дикої флори;
• рослин і продукції рослинного походження, що зберігаються або транспортуються разом з об’єктами обстеження.

Порядок проведення обстеження наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.

9. Залежно від рівня виявленого ризику поширення R. solanacearum державні фітосанітарні інспектори можуть проводити додаткові обстеження:

• поверхневих вод, які використовуються для зрошення або обприскування об’єктів обстеження;
• рідких відходів, що вивозяться з переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування об’єктів обстеження, та які можуть використовуватися для зрошення або обприскування об’єктів обстеження.

10. З метою виявлення інших можливих джерел зараження для картоплі або томатів державний фітосанітарний інспектор може додатково проводити:

• обстеження території навколо місць виробництва;
• обстеження ґрунту з місця вирощування і твердих відходів від переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування об’єктів обстеження.

11. Обстеження та/або моніторинг місць вирощування картоплі або томатів для виявлення бурої бактеріальної гнилі картоплі проводиться шляхом візуальної перевірки з регулярними інтервалами протягом одного вегетаційного періоду з урахуванням фази розвитку рослини.

12. У разі виявлення джерел зараження R. solanacearum державний фітосанітарний інспектор уживає необхідних заходів з метою уточнення уражених площ дикорослих пасльонових рослин-господарів, а також стану поверхневих вод, які використовуються для зрошення або обприскування картоплі і томатів, та рідких відходів, що скидаються з переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування об’єктів обстеження та використовуються для їх зрошення або обприскування.

13. Обстеження та/або моніторинг місць вирощування картоплі передбачає:

• вибіркові перевірки, що здійснюються в будь-який час та в будь-якому місці вирощування або транспортування картоплі;
• вибіркові перевірки, що здійснюються в будь-який час та в будь-якому місці зберігання або реалізації картоплі.

14. Обстеження та/або моніторинг місць вирощування картоплі для виявлення бурої бактеріальної гнилі картоплі протягом вегетаційного періоду проводиться згідно з методикою польового оцінювання (апробації) місць вирощування картоплі відповідно до однієї зі схем маршруту під час обстеження та/або моніторингу місць вирощування картоплі, що проводиться протягом вегетаційного періоду, згідно з додатком 2 до цієї Інструкції в такі строки:

• перше – під час масового цвітіння картоплі;
• друге – за два-три тижні до збирання (викопування) картоплі або перед знищенням картоплиння.

15. Обстеження та/або моніторинг місць зберігання картоплі в разі виникнення обґрунтованої підозри щодо зараженості партії R. solanacearum здійснюється з обов’язковим відбором зразків від партій бульб картоплі, які зберігаються насипом, або від упакованих бульб картоплі.

16. Для виявлення прихованої форми R. solanacearum об’єднана проба для формування зразка повинна містити до 200 шт. частин стебла, а відбір зразків проводиться таким чином:

1) на відповідній земельній ділянці (полі), на якій (якому) проводиться обстеження та/або моніторинг, здійснюється обов’язковий огляд щонайменше 10 рослин з кожного місця відбору зразка для кожної рослини-господаря;

2) відбираються частини стебла завдовжки від 1 до 2 см у герметичну стерильну ємність у такий спосіб:

• для розсадної культури томатів – чистим продезінфікованим ножем або садовими ножицями формують відрізок завдовжки 1 см від основи кожного стебла трохи вище рівня землі;
• для польових або парникових рослин томатів – чистим продезінфікованим ножем або садовими ножицями відрізають нижню бічну гілку кожної рослини дещо вище з’єднання з головним стеблом (відрізається по 1 см із кожної бічної гілки);
• для інших рослин-господарів – чистим продезінфікованим ножем або садовими ножицями відрізають 1 см від основи кожного стебла дещо вище рівня землі. У випадку рослин-господарів, які ростуть у воді, формують відрізок завдовжки 1 – 2 см з частини стебла під водою або зі столонів.

17. Виявлення R. solanacearum у поверхневих водах є ефективним за температури води більше ніж +15° C. Відбір зразків води в різні проміжки часу в певних точках відбору проб підвищує точність виявлення R. solanacearum.

Під час відбору зразків води необхідно враховувати вплив сильних опадів і річкової географії (швидкість течії, рельєф території тощо), щоб уникнути наслідків тимчасового зменшення концентрації R. solanacearum, що може ускладнювати виявлення збудника хвороби.

18. Зразки поверхневої води відбирають якомога ближче до місць, де ростуть рослини-господарі, у такий спосіб:

• зразки води відбирають з глибини не менше ніж 30 см і за можливості на відстані до 2 м від берега. Під час обстежень проби відбирають щонайменше у трьох місцях на відстані 3 км за течією річки, а також забезпечуючи відбір проб з усіх притоків, що впадають до річки;
• від очищених стічних вод проби відбирають на місці скиду. Розмір зразка для однієї точки відбору не повинен перевищувати 500 мл. Якщо відбирається менший зразок, необхідно відібрати три зразки на кожне місце відбору з двох рівних проб об’ємом не менше ніж 30 мл кожен;
• відібрані зразки повинні запаковуватися у світлонепроникні стерильні ємності та транспортуватися за температури від +4° C до +10° C.

19. Відбір проб ґрунту здійснюється в такий спосіб:

• у разі відбору проб ґрунту з місць вирощування з 60 ділянок (або за сіткою 7 х 7 метрів) на площі 0,3 га відбирають проби ґрунту об’ємом 5 куб. см і формують один зразок вагою 0,5 – 1,0 кг. За підозри наявності R. solanacearum кількість місць відбору проб збільшується до 120 ділянок з 0,3 га. Проби ґрунту відбирають буром на глибині від 10 до 20 см. Відібрані зразки зберігаються за температури від +12° C до +15° C;
• у разі відбору проб осаду (ґрунту) у стічних водах, у тому числі який утворюється в місцях обробки та переробки картоплі, відбирається 1 кг осаду.

20. Відбір зразків для виявлення прихованої форми бурої бактеріальної гнилі картоплі здійснюється:

• у господарствах, які вирощують насіннєву картоплю, – від кожної партії картоплі залежно від сорту картоплі, класу насіння, поля. У разі якщо однакові сорт і клас насіння були вирощені на декількох полях, зразок відбирають із кожного поля. Якщо один сорт і клас вирощені на різних полях, але зберігаються разом, відбирають один зразок;
• у господарствах, які вирощують картоплю для продовольчих потреб і на переробку, – від кожної партії картоплі залежно від її сорту, поля. Якщо один і той самий сорт має різне походження або вирощений на окремих полях і зберігається окремо, відбирають окремий зразок від кожного сорту, кожного місця зберігання і кожного поля. Якщо картопля вирощена на різних полях і зберігається разом, відбирають один зразок.

21. Зразки, відібрані відповідно до цього розділу цієї Інструкції, направляються до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) з метою встановлення фітосанітарного стану.

22. Після проведення обстеження та/або моніторингу однієї або декількох земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку.

IV. Фітосанітарна експертиза (аналізи) R. solanacearum

1. Фітосанітарна експертиза (аналізи) з метою виявлення та діагностики збудника бурої бактеріальної гнилі картоплі проводиться відповідно до методів, зазначених у ДСТУ 4709:2006 “Карантин рослин. Методи бактеріологічної експертизи”, стандарті Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів РМ 7/21 “Діагностичний протокол для Ralstonia solanacearum, R. Pseudo solanacearum і R. syzygii (Ralstonia solanacearum species complex)”, інших стандартах, методиках чи правилах, які акредитовані відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій”, інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартах, рекомендованих виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових статтях чи журналах, інших аналогічних придатних та оцінених методиках, з урахуванням положень законодавства України про карантин рослин.

2. На території, на якій за результатами фітосанітарної експертизи було виявлено R. solanacearum, за поданням державного фітосанітарного інспектора запроваджується карантинний режим відповідно до статті 33 Закону.

V. Локалізація та ліквідація R. solanacearum

1. У разі виявлення за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) R. solanacearum державний фітосанітарний інспектор уживає заходів для проведення додаткових обстежень з метою уточнення площі, на якій виникло зараження та на якій необхідно запроваджувати карантинний режим, зокрема:

• проводить обстеження з метою визначення масштабів і первинного джерела зараження з урахуванням елементів обстеження щодо виявлення R. solanacearum згідно з додатком 3 до цієї Інструкції з подальшим оглядом запасів щодо всієї насіннєвої картоплі, у тому числі селекційного матеріалу;
• позначає як заражені рослини-господарі R. solanacearum, вантаж та/або партію, з якого був відібраний зразок, та техніку, транспортний засіб, судно, сховище чи його одиниці та будь-які інші предмети, включаючи пакувальний матеріал, що контактували з рослинами-господарями R. solanacearum;
• позначає як заражені поле, місце вирощування чи споруду закритого ґрунту для формування зразків у вегетаційний період;
• визначає ступінь можливого забруднення в результаті контакту, до або після збору врожаю, через виробничі, зрошувальні або обприскувальні системи або через насіннєвий матеріал згідно з елементами під час визначення можливого ступеня забруднення R. solanacearum таможливого ризику поширення R. solanacearum відповідно до пункту 1 додатка 4 до цієї Інструкції;
• установлює межі карантинної зони з урахуванням визначеного ступеня забруднення і можливого поширення R. solanacearum згідно з елементами під час визначення можливого ступеня забруднення R. solanacearum таможливого ризику поширення R. solanacearum відповідно до пункту 2 додатка 4 до цієї Інструкції;
• проводить обстеження дикорослих пасльонових культур рослин-господарів, які можуть становити загрозу для виробництва картоплі або томатів, позначає як заражені рослини-господарі R. solanacearum, з яких було взято проби, та визначає межі ймовірного зараження;
• здійснює відбір зразків для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) з метою встановлення ступеня забруднення поверхневих і стічних вод (рідкі відходи переробних підприємств або підприємств, які здійснюють пакування, обробку або переробку рослин-господарів R. solanacearum).

За результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) державний фітосанітарний інспектор визначає межі забруднення поверхневих вод з урахуванням визначеного ступеня забруднення і можливого поширення R. solanacearum згідно з елементами під час визначення можливого ступеня забруднення R. solanacearum таможливого ризику поширення R. solanacearum згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.

2. За результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) та уточнення площі, на якій виявлено R. solanacearum, державний фітосанітарний інспектор невідкладно вносить подання до органу, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму, відповідно до статті 33 Закону.

3. Рішення про запровадження карантинного режиму містить перелік фітосанітарних заходів з локалізації та ліквідації R. solanacearum.

4. Орган, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях та на офіційній вебсторінці Держпродспоживслужби.

5. У рішенні про запровадження карантинного режиму обов’язково зазначаються:

• обставини, що спричинили виникнення бурої бактеріальної гнилі картоплі;
• дата запровадження карантинного режиму;
• межі карантинної зони;
• межі регульованої (буферної) зони (за необхідності);
• фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі, із затвердженням плану заходів з локалізації та ліквідації R. solanacearum.

У рішенні про запровадження карантинного режиму може бути зазначена інша інформація, пов’язана зі здійсненням фітосанітарних заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі.

6. Карантинний режим запроваджується на території:

• окремого господарства або його частини, діяльність якого пов’язана з вирощуванням та/або зберіганням, та/або переробкою картоплі;
• одного або декількох населених пунктів, районів або адміністративно-територіальної одиниці в цілому.

7. У карантинній зоні здійснюють фітосанітарні заходи згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.

8. Фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію бурої бактеріальної гнилі картоплі, здійснюються відповідно до вимог статті 34 Закону та враховують особливості R. solanacearum.

9. Локалізація та ліквідація R. solanacearum проводяться шляхом:

• знищення дикорослих рослин-господарів;
• обмеження подальшого вирощування культур (рослин-господарів);
• знезараження обладнання і приміщень;
• стерилізації ґрунту (у місцях вирощування розсадної культури в спорудах закритого ґрунту);
• витримування землі під паром;
• дотримання сівозміни;
• переробки та/або використання на кормові та харчові цілі.

10. У разі вивезення картоплі за межі карантинної зони такий вантаж супроводжується карантинним сертифікатом, що підтверджує відсутність ураження вантажу R. solanacearum.

11. У разі виявлення R. solanacearum у насіннєвому матеріалі картоплі вживаються додаткові заходи для боротьби з R. solanacearum або для запобігання її поширенню шляхом тестування більш раннього розмноження, включаючи початкову селекцію та систематичне тестування основних клонів насіннєвої картоплі.

У разі коли було встановлено, що немає зв’язку ураження через селекційний матеріал, уживаються додаткові заходи для боротьби з R. solanacearum або для запобігання її поширенню шляхом тестування всіх основних клонів насіннєвої картоплі чи попереднього розмноження, включаючи їх початкову селекцію.

12. Використання зараженого насіннєвого матеріалу картоплі для висаджування заборонено. З метою знезараження бульб для подальшого використання, крім висаджування, або знищення здійснюють фітосанітарні заходи відповідно до розділів I і II додатка 5 до цієї Інструкції.

13. Насіннєва картопля повинна відповідати вимогам Закону України “Про насіння і садивний матеріал” та Методичним вимогам у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800.

14. На території поширення бурої бактеріальної гнилі картоплі під час вирощування, транспортування, зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції рослинного походження, на яку розповсюджуються карантинні обмеження щодо R. solanacearum, дотримання фітосанітарних заходів є обов’язковим.

15. Картопля, томати або інші рослини-господарі, заражені R. solanacearum, які неможливо знезаразити, підлягають процедурам, зазначеним у заходах з утилізації відходів, згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.

16. До заходів, які вживаються для боротьби з R. solanacearum або для запобігання її поширенню, належать знищення, дезінфекція, стерилізація, очищення або будь-яка інша обробка. Такі заходи здійснюються щодо:

• картоплі та томатів, що становлять партію (партії), з якими R. solanacearum було занесено до зазначеного регіону, та які визнаються як заражені або ймовірно зараженими;
• картоплі та томатів, які визначені зараженими або ймовірно зараженими R. solanacearum, які виросли з рослин або знаходилися в безпосередній близькості до рослин, продукції рослинного походження або інших об’єктів;
• субстратів та ґрунту для вирощування, визначених як заражені або ймовірно заражені R. solanacearum;
• матеріалу для виробництва, пакування та матеріалу для зберігання, об’єктів зберігання або пакування та засобів транспортування, що знаходились у контакті із зараженими картоплею та томатами, субстратом та ґрунтом для вирощування.

17. Забороняється:

• зберігання культури R. solanacearum, за винятком зберігання та використання для експериментальних або наукових цілей і для роботи з оцінки та відбору сортів. Ця діяльність повинна здійснюватися в закритих установах, де R. solanacearum утримуються ізольовано, із дотриманням усіх необхідних заходів, прийнятих для уникнення витоку або вивільнення R. solanacearum;
• переміщення вантажів з картоплею та томатами, зараженими R. solanacearum;
• використання поверхневих вод (включаючи скидання рідких відходів з переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування), визначених як заражені або ймовірно заражені R. solanacearum.

18. Дозволяється вивезення (переміщення) картоплі та томатів з місць, вільних від R. solanacearum, які знаходяться в карантинній зоні.

VI. Скасування карантинного режиму щодо R. solanacearum

1. Скасування карантинного режиму здійснюється органом, що прийняв рішення про його запровадження, за поданням державного фітосанітарного інспектора відповідно до статті 33 Закону за таких умов:

• повної ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі;
• спливу шести років з дати запровадження карантинного режиму, крім випадків, передбачених цією Інструкцією.

Фітосанітарні заходи щодо локалізації та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі або запобігання її поширенню припиняються лише у випадку, якщо R. solanacearum більше не виявлено.

Орган, що приймає рішення про скасування карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях та на офіційній вебсторінці Держпродспоживслужби.

2. У поданні про скасування карантинного режиму обов’язково зазначаються:

• підстава-обґрунтування скасування карантинного режиму;
• територія окремого господарства або його частини, на якій скасовується карантинний режим;
• час, з якого скасовується карантинний режим.

3. На територіях, на яких було скасовано карантинний режим, протягом наступних трьох років проводиться обстеження та/або моніторинг згідно із фітосанітарними заходами відповідно до пункту 1 розділу IV додатка 5 до цієї Інструкції.

4. У разі повторного виявлення бурої бактеріальної гнилі картоплі державний фітосанітарний інспектор установлює весь комплекс фітосанітарних заходів відповідно до статті 33 Закону та цієї Інструкції. 

Заступник директора директорату
державної політики у сфері
санітарних та фітосанітарних заходів –
начальник головного управління
з питань підакцизної продукції
та органічного виробництва
Людмила ХОМІЧАК

Додаток 1
до Інструкції з виявлення, локалізації
 та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі
(пункт 8 розділу III)

Порядок проведення обстеження

1. До об’єктів обстеження належать:

Рослини (включаючи бульби), крім ботанічного насіння картоплі (Sonanum tuberosum)	картопля
Рослини, крім плодів та насіння (Lycopersicon lycopersicum)	томат

2. Загальні вимоги до обстеження.

Обстеження базується на біології організму та конкретних системах вирощування і включає:

1) для картоплі:

• візуальний огляд місць вирощування культури у відповідну фазу розвитку рослини протягом вегетаційного періоду;
• відбір зразків для бульбового аналізу;
• відбір зразків картоплі, включаючи насіннєву, під час збирання або в місцях зберігання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).

Під час обстеження державний фітосанітарний інспектор здійснює відбір зразків для бульбового аналізу з метою виявлення хвороби.

У разі виявлення хвороби за результатами бульбового аналізу та у випадку насіннєвої картоплі відібраний зразок картоплі направляється на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів);

2) для томатів:

• візуальний огляд місць вирощування культури у відповідну фазу розвитку рослини;
• візуальний огляд розсадної культури рослини, призначеної для пересадки з метою промислового вирощування томатів.

Додаток 2
до Інструкції з виявлення, локалізації
 та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі
(пункт 14 розділу III)

Схеми маршруту під час обстеження та/або моніторингу місць вирощування картоплі, що проводиться протягом вегетаційного періоду

____________
Примітка: —— маршрут проходження через ділянку з насадженнями картоплі.

Додаток 3
до Інструкції з виявлення, локалізації
 та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі
(пункт 1 розділу V)

Елементи обстеження щодо виявлення R. solanacearum

Обстеження повинно включати такі елементи:

1) місця виробництва:

• вирощувана або вирощена картопля, клонально пов’язана з картоплею, яка виявилася зараженою R. solanacearum;
• вирощувані або вирощені томати, які є з того самого джерела, що і томати, які виявлені зараженими R. solanacearum;
• вирощувана або вирощена картопля або томати, щодо яких застосовано фітосанітарні заходи (процедури) через підозру виникнення R. solanacearum;
• вирощувана або вирощена картопля, клонально пов’язана з картоплею, яка вирощена на ділянках вирощування, заражених R. solanacearum;
• вирощувана картопля або томати, розміщені поруч із зараженими місцями вирощування, включаючи такі місця вирощування, що спільно використовують виробничим обладнанням та обладнанням безпосередньо або через спільного підрядника;
• використання поверхневих вод для зрошення або обприскування з будь-якого джерела, підтвердженого або підозрюваного, що воно забруднене R. solanacearum;
• використання поверхневих вод для зрошення або обприскування (унесення пестицидів чи агрохімікатів) з джерела, яке використовується спільно з місцями вирощування, підтвердженими або підозрюваними, що вони заражені R. solanacearum;

2) поверхневі води, що використовуються для зрошення або обприскування, або які затопили поле (поля) або місце (місця) вирощування, підтверджені, що вони заражені R. solanacearum.

Додаток 4
до Інструкції з виявлення, локалізації
 та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі
(пункт 1 розділу V)

Елементи під час визначення можливого ступеня забруднення R. solanacearum та можливого ризику поширення R. solanacearum

1. Під час визначення можливого ступеня забруднення до уваги беруться такі елементи:

1) рослини-господарі R. solanacearum, вирощені в місцях виробництва, визначені як заражені;

2) майданчики виробництва з будь-яким виробничим зв’язком з рослинами-господарями R. solanacearum, визначені як забруднені, включаючи використання власного або орендованого виробничого обладнання чи обладнання підрядника;

3) стан приміщень для перебирання, сортування рослин-господарів R. solanacearum; рослини-господарі R. solanacearum вважаються зараженими, якщо вони зберігаються в будь-якому із приміщень чи об’єктів, які не піддавалися очищенню та дезінфекції;

4) будь-які транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, інші засоби перевезення, місця зберігання або їх частини, а також будь-які інші предмети, включаючи пакувальний матеріал, які ймовірно контактували з рослинами-господарями R. solanacearum, визначеними як забруднені;

5) зараження може проявитися через клональний зв’язок, тому повинні враховуватися такі клональні зв’язки:

• для картоплі – бульби чи рослини, які мають між собою клональні (родинні) або батьківські зв’язки;
• для томатів – рослини, які мають між собою клональні (родинні) або батьківські зв’язки.

Незважаючи на негативний результат обстеження за фітосанітарної експертизи (аналізів), необхідно враховувати, що зараження може проявитися через клональний (родинний) зв’язок, тому для перевірки ідентичності заражених і клонально (родинно) пов’язаних бульб чи рослин можуть проводитися сортовипробування;

6) місця виробництва рослин-господарів R. solanacearum, зазначених у підпункті 5 цього пункту цього додатка;

7) використання води для зрошення або обприскування, яка була визначена як забруднена, у місцях виробництва рослин-господарів R. solanacearum;

8) зараження може поширюватися на рослини-господарі R. solanacearum, вирощені на полях, затоплених поверхневими водами, у яких підтверджене забруднення.

2. У разі визначення можливого ризику поширення R. solanacearum до уваги беруться такі елементи:

1) у випадках рослин-господарів:

• близькість інших місць виробництва, де вирощуються рослини-господарі R. solanacearum;
• спільне вирощування та використання запасів насіння картоплі;
• місця вирощування, де використовуються поверхневі води для зрошення або обприскування рослин-господарів R. solanacearum, у разі, якщо існує або існував ризик стікання або затоплення місць вирощування поверхневими водами, у яких підтверджено забруднення R. solanacearum;

2) у випадках виявлення забруднення поверхневих вод R. solanacearum:

• місця вирощування рослин-господарів R. solanacearum, що прилягають до поверхневих вод або мають ризик затоплення забрудненими R. solanacearum поверхневими водами;
• наявність будь-якого окремого зрошувального басейну, пов’язаного із забрудненими R. solanacearum поверхневими водами;
• водойми, пов’язані із забрудненими R. solanacearum поверхневими водами, з урахуванням напрямку і швидкості потоку води, а також наявність диких пасльонових рослин-господарів.

Додаток 5
до Інструкції з виявлення, локалізації
 та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі
(пункт 7 розділу V)

Фітосанітарні заходи

I. Заходи щодо знезараження картоплі

1. Заходи щодо знезараження картоплі можуть включати:

• використання картоплі на корм для тварин після її термічної обробки, що унеможливлює ризик поширення R. solanacearum;
• утилізацію у спеціально відведеному місці для захоронення відходів, на якому немає ризику поширення R. solanacearum, зокрема через просочування у сільськогосподарські угіддя або через контакт з джерелами води для зрошення;
• спалювання;
• переробку, у тому числі направлення на переробне підприємство з утилізації відповідного об’єкта відходів, на якому немає ризику поширення R. solanacearum, з очищенням та дезінфекцією транспортних засобів, що залишають майданчик;
• інші заходи за умови відсутності ризику поширення R. solanacearum.

II. Використання або утилізація рослин-господарів R. solanacearum

1. Належне використання або утилізація рослин-господарів R. solanacearum здійснюється під контролем державного фітосанітарного інспектора.

2. Бульби картоплі, призначеної для:

• споживання – доставляють на майданчик відповідного об’єкта утилізації відходів, на якому немає ризику поширення R. solanacearum, та утилізовують. У разі якщо такі бульби картоплі були упаковані, утилізація здійснюється без використання такого пакування;
• посадки – обробляють (здійснюють очищення та/або дезінфекцію) на одному майданчику об’єкта утилізації відходів;
• переробки – направляють на переробне підприємство з відповідного об’єкта утилізації відходів, на якому немає ризику поширення R. solanacearum, з очищенням та дезінфекцією транспортних засобів, що виїжджають з відповідного об’єкта утилізації відходів;
• іншого використання – направляють на утилізацію в разі наявності ризику поширення R. solanacearum.

Інші частини рослини картоплі, включаючи стеблові та листяні залишки, знищують.

III. Методи знезараження

1. Методами знезараження сільськогосподарської техніки та обладнання, транспортних засобів, пакувального матеріалу, місць зберігання тощо, крім місць вирощування, є очищення та дезінфекція, які проводяться під наглядом державного фітосанітарного інспектора.

IV. Фітосанітарні заходи, що здійснюються в карантинній зоні

1. На земельній ділянці (полі) чи у спорудах закритого ґрунту:

1) протягом чотирьох вегетаційних періодів з дати запровадження карантинного режиму вживаються заходи щодо ліквідації самосівних рослин картоплі та томатів, інших рослин-господарів R. solanacearum, включаючи пасльонові бур’яни, а також заборонено висаджувати в карантинній зоні:

• бульби картоплі, рослини або ботанічне насіння картоплі, рослини та насіння томатів з урахуванням біології R. solanacearum;
• інші рослини-господарі;
• рослини виду капустяні (Brassica) та інші культури, для яких існує ризик поширення R. solanacearum;

2) під час першого сезону збирання картоплі або томатів після завершення періоду, зазначеного в підпункті 1 пункту 1 цього додатка до цієї Інструкції, та за умови, що на жодній з рослин-господарів не виявлено ураження R. solanacearum, протягом двох наступних вегетаційних періодів допускається вирощування продовольчої картоплі. Зібрані бульби картоплі та рослини томатів підлягають фітосанітарній експертизі (аналізам). Після циклу ротації не менше ніж два роки можливе вирощування насіннєвої картоплі за умови обов’язкового проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) ґрунту;

3) протягом п’яти вегетаційних періодів з дати запровадження карантинного режиму вживаються заходи щодо ліквідації самосівних рослин картоплі та томатів, а також інших рослин-господарів R. solanacearum, включаючи пасльонові бур’яни;

4) протягом перших трьох років земельна ділянка (поле) повинна утримуватися у стані чистого пару або під зерновими культурами залежно від виявленого ризику, або як постійне пасовище з частим низьким скошуванням або інтенсивним випасом тварин, або під травою для насіння та протягом наступних двох років можливе висаджування рослин, які не є рослинами-господарями R. solanacearum;

5) під час першого сезону вирощування картоплі або томатів після завершення п’ятирічного вегетаційного періоду з дати запровадження карантинного режиму допускається вирощування насіннєвої та продовольчої картоплі. Зібрані бульби картоплі або рослини томатів підлягають фітосанітарній експертизі (аналізам).

2. На інших земельних ділянках (полях) за умови, що державним фітосанітарним інспектором підтверджено факт усунення ризику самосівних рослин картоплі і рослин томатів та інших рослин-господарів R. solanacearum, включаючи пасльонові бур’яни, здійснюються такі заходи:

• протягом першого вегетаційного періоду після запровадження карантинного режиму заборонено висаджувати бульби чи рослини картоплі, та ботанічне насіння або інші рослини-господарі R. solanacearum. Для продовольчих потреб дозволяється вирощування картоплі лише із сертифікованої насіннєвої картоплі. Вирощування рослин томатів з насіння дозволяється лише для вирощування плодів;
• протягом другого вегетаційного періоду після запровадження карантинного режиму вирощування насіннєвої картоплі здійснюється на вільних від R. solanacearum ділянках із сертифікованої насіннєвої картоплі; продовольчої картоплі – у випадку відсутності R. solanacearum, підтвердженої за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів). Вирощені рослини томатів з насіння або розмножені вегетативно дозволяється висаджувати для розсади або для вирощування плодів;
• протягом третього вегетаційного періоду після запровадження карантинного режиму для вирощування насіннєвої або продовольчої картоплі необхідно використовувати лише сертифіковану насіннєву картоплю. Вирощені рослини томатів з насіння або розмножені вегетативно дозволяється висаджувати для розсади або для вирощування плодів.

У кожному з вегетаційних періодів необхідно вживати заходів для видалення самосівних рослин картоплі та інших природних рослин-господарів R. solanacearum, якщо такі є, на кожному полі картоплі проводиться обстеження та/або моніторинг вирощуваної культури згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.

3. Після першого вегетаційного періоду, а також у разі виявлення забруднення R. solanacearum вся техніка, яка задіяна у вирощуванні картоплі чи томатів, та сховища повинні очищуватися та/або дезінфікуватися за допомогою відповідних методів. Для запобігання поширенню R. solanacearum повинні бути запроваджені заходи щодо дезінфекції, систем зрошення та обприскування картоплі чи томатів, включаючи заборону їх використання.

4. У спорудах закритого ґрунту, визначених як забруднені, проводять повну заміну ґрунту для вирощування. Заборонено висаджувати бульби, рослини картоплі, томатів та насіння або інші рослини-господарі R. solanacearum, якщо місце вирощування визначене як забруднене.

5. Дозволяється вирощування картоплі чи томатів після видалення всього матеріалу рослин-господарів, включаючи повну заміну ґрунту та очищення та/або дезінфекцію місця вирощування та обладнання. Вирощування картоплі здійснюється із сертифікованої насіннєвої картоплі або з мінібульб або мікророслин за підтвердження їх походження. Вирощування томатів здійснюється з насіння або в разі вегетативного розмноження з рослин томатів – за підтвердження їх походження.

6. У межах карантинної зони здійснюються такі заходи:

1) одразу після визначення забруднення забезпечити очищення та/або дезінфекцію всієї техніки, яка задіяна у вирощуванні картоплі чи томатів, та сховищ на місцях вирощування;

2) протягом трьох вегетаційних періодів після запровадження карантинного режиму:

• здійснюється нагляд за вирощуванням, зберіганням або обробкою бульб картоплі або томатів, а також приміщень, де експлуатується техніка для вирощування картоплі або томатів;
• для садіння продовольчої картоплі використовується тільки сертифікований насіннєвий матеріал картоплі або насіння томатів, вирощені в межах цієї зони. Зібраний урожай підлягає фітосанітарній експертизі (аналізам);
• застосовується роздільне зберігання насіннєвої картоплі від продовольчої та система очищення та/або проведення дезінфекції приміщень, де вона зберігалася;
• можуть висаджуватися рослини томатів для розсади, що вирощені з насіння та вегетативно розмножені в межах цієї зони;
• проводяться щорічні обстеження згідно з додатком 1 до цієї Інструкції;

3) у разі встановлення забруднення поверхневих вод R. solanacearum:

• проводяться щорічні обстеження та/або моніторинг, включаючи відбір зразків, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції;
• для запобігання поширенню R. solanacearum запроваджуються заходи щодо обмеження зрошення та обприскування, включаючи заборону використання поверхневих вод. Заборона на використання може бути переглянута за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів);
• запроваджується контроль щодо утилізації забруднених твердих чи рідких відходів з переробних підприємств або з підприємств, що здійснюють пакування об’єктів обстеження, де обробляються рослини-господарі R. solanacearum;

4) запроваджується поетапна заміна всіх запасів насіннєвої картоплі.

Додаток 6
до Інструкції з виявлення, локалізації
 та ліквідації бурої бактеріальної гнилі картоплі
(пункт 15 розділу V)

Заходи з утилізації відходів

Заходи з утилізації відходів здійснюються з метою запобігання поширенню R. solanacearum та передбачають, що:

1) відходи картоплі або томатів (включаючи браковану картоплю та шкірку, а також плоди томатів) і будь-які інші тверді відходи, пов’язані з картоплею та томатами (включаючи ґрунт, кісточки), повинні бути утилізовані шляхом:

• вивезення на відповідний об’єкт утилізації відходів, на якому не виявлено ризику поширення витоку R. solanacearum у навколишнє середовище, наприклад, через просочування у сільськогосподарські угіддя або через контакт із джерелами води, які можуть використовуватися для зрошення. Відходи транспортуються безпосередньо на відповідний об’єкт утилізації відходів у контрольованих умовах із забезпеченням запобігання їх випадковому вивільненню з транспортного засобу;
• спалювання;
• застосування інших заходів, які унеможливлюють ризик поширення R. solanacearum та про які повідомляється Держпродспоживслужба;

2) перед утилізацією рідкі відходи, що містять тверді частинки, піддають фільтрації або відстоюванню для їх видалення. Тверді частинки утилізуються відповідно до підпункту 1 цього додатка.

Рідкі відходи після фільтрації чи відстоювання нагрівають мінімум до +70° C протягом щонайменше 30 хвилин або утилізують іншим способом під контролем державного фітосанітарного інспектора. Якщо за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) у рідких відходах установлено відсутність R. solanacearum, вони можуть бути використані для зрошення.

____________