Хвилинка за хвилинкою збігає час, цокає годинник, невблаганно наближаються строки подання декларації зі сплати за землю. Нагадаємо основні аспекти, які допоможуть власникам земельних ділянок і землекористувачам її заповнити.

Форма декларації: що змінилося

Декларацію за 2021 р. надають за тією самою формою, що й за 2020 р. Затверджено її наказом Мінфіну України від 16.06.15 р. № 560, і змін вона не зазнала.

Хто подає земельну декларацію

Згідно з п.п. 269.1 і 286.2 ПКУ декларацію подають юрособи — власники земельних ділянок і землекористувачі. Останні бувають двох видів: постійні й орендарі земель державної та комунальної власності. Водночас власники та постійні землекористувачі звітують щодо нарахованого земельного податку, а ось орендарі — про орендну плату.

Нараховуючи земподаток, власники та постійні землекористувачі в декларації заповнюють шапку, р. I “Розрахунок суми земельного податку” і р. III “Розрахунок податкового зобов’язання”. Орендарі комунальних чи державних земель — шапку, р. II “Розрахунок суми орендної плати” і також р. III. Одночасне заповнення розділів II і III в одній декларації неприпустимо. Тому якщо до однієї й тієї самої податкової треба відзвітувати й щодо земельного податку, й щодо орендної плати, заповнюють і подають дві окремі декларації.

А ось фізособи зі складанням декларації голови можуть собі не морочити, позаяк їм податок нарахують контролери й до 1 липня поточного року надішлють податкове повідомлення­рішення (п. 286.5 ПКУ). Таким саме робом нараховують податок за земділянки, що належать фізособам — засновникам фермерського господарства або орендуються ними (щодо земель державної чи комунальної власності) для провадження фермерської діяльності (категорія 111.01 ЗІР).

[hidden]

У які строки подають декларацію за 2021 р.

Річну декларацію за 2021 р. маєте подати податківцям не пізніше 20 лютого поточного року за місцезнаходженням земельної ділянки (п. 286.2 ПКУ). У ній обраховують суму податку щодо земель у власності та/або користуванні станом на 1 січня 2021 р. із розбивкою за місяцями річної суми податку.

Позаяк 20 лютого 2021 р. — вихідний (субота), тому граничну дату надання річної декларації перенесено на перший робочий день — 22 лютого 2021 р.

Ще один варіант — звітувати щомісяця. Тоді звіт подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, а річну декларацію не заповнюють (п. 286.3 ПКУ). Цей варіант може уявлятися більш простим для тих, хто найближчим часом планує розпрощатися із земділянкою, — завдяки йому зникне потреба подавати уточненку.

Чи подають декларацію фізособи­підприємці на загальній системі

Податківці вимагають, аби фізособи самостійно декларували плату за землю лише за умови, що права власності на земельну ділянку постійного користування чи оренди оформлено на фізособу­підприємця. А якщо просто на фіз­особу, це зроблять контролери в надісланому податковому повідомленні­рішенні (категорія 111.01 ЗІР).

Землю не оформлено: чи треба подавати декларацію

Податківці визнають, що обов’язок декларування плати за землю виникає лише в тих юросіб, які належно оформили права на земділянку, зокрема під нерухомістю, що перебуває в їхній власності (категорія 111.01 ЗІР, ІПК ДПСУ від 02.10.2020 р. № 4085/ІПК/99­00­04­03­03­06). Причину такої “чуйності” з’ясувати легко: саме такий висновок озвучено в УПК № 602. На його користь свідчать:

• п. 286.1 ПКУ, який за підставу нарахування земподатку називає дані Держземкадастру;
• п. 287.1 ПКУ, згідно з яким землекористувачі та власники землі розпочинають платити за неї з дня виникнення права власності або користування земділянкою. А щоб таке право з’явилося, треба пройти процедуру держреєстрації (ст. 125 ЗКУ, Закон № 1952);
• п. 287.6 ПКУ, завдяки якому в разі продажу нерухомості новий власник має сплачувати податок за земділянку з дати держреєстрації права власності на неї, а не на нерухомість.

Навіть власникам нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках сплати земподатку можна уникнути. Хоча п. 287.8 ПКУ встановлює для них особливе правило за датою виникнення такого обов’язку — стартує воно з дати реєстрації прав на нерухомість. Однак Мінфін в УПК № 602 слушно зауважив: платником податку за земділянку під багатоквартирним будинком стає особа, на яку зареєстровано право на землю. А це, як заведено, управитель чи ОСББ. А як уже між ними врегульовано нюанси компенсації земподатку співвласниками — справа приватна, а не податкова.

Проте з неоформленими земділянками однаково потрібно бути насторожі. Іноді судові інстанції пристають на альтернативну, викладену в УПК № 602, думку, яка однозначно наруч податківцям. Зокрема, у постанові ВС від 03.08.2020 р. у справі № 826/13307/18¹ судді зазначили: обов’язок зі сплати земподатку виникає вже з огляду на фактичне використання земділянки незалежно від того, чи оформлено право на землю. Окремий випадок такого фактичного використання — придбання нерухомості без одночасного оформлення прав на землю під нею. На виконання ст. 377 ЦКУ й ст. 120 ЗКУ новий власник нерухомості набуває в комплекті право власності або право користування на земельну ділянку.

Тому несплата земельного податку до моменту оформлення прав на земділянку, як і раніше, перебуває в зоні ризикованих операцій. Особливо — для фізосіб­підприємців на єдиному податку. Їм без оформлення земділянки на якісь поблажки годі й сподіватися.

Орендовану землю передано в суборенду: хто подає декларацію

У такій ситуації платником податків і далі залишається орендар землі державної або комунальної власності. Тому саме він заповнює та подає декларацію з плати за землю. На суб­орендаря цього обов’язку не покладають (категорія 111.01 ЗІР).

Емфітевзис, суперфіцій і сервітут: чи виникає обов’язок із декларування податку

Право користування землею на умовах емфітевзису, суперфіцію або сервітуту не перетворює землекористувача на платника податків. Така доля може спіткати лише орендарів земель державної чи комунальної власності (категорія 111.01 ЗІР).

Чи подають декларацію єдинники

Із 1 липня минулого року єдинники 1—3 груп втратили звільнення від подання декларації із земельного податку, якщо надають в оренду (найм, позичку) земділянку та/або нерухомість на такій ділянці (пп. 4 п. 297.1 ПКУ). Тому єдинники­орендодавці з­поміж власників земділянок заповнюють і подають декларацію як прості смертні. А решта — тихесенько собі радіють.

Аби не мати справи із цим звітом, єдинникам 1—3 груп достатньо використовувати землю у своїй госпдіяльності, а 4 групи — у сільгосп­товаровиробництві. Щоправда, у категорії 111.02 ЗІР податківці стверджують, що сільгосп­товаровиробництво можна провадити лише на землях сільгосппризначення та/або водного фонду (внутрішніх водоймах, озерах, ставках і водосховищах). Решту земель, включно із сільгоспними, не використовуваними в сільгосптоваровиробництві, належить задекларувати зі сплатою земподатку.

Чи подають декларацію єдинники — орендарі земель держ­ і комунвласності

А ось орендарі­єдинники, яким місцеві ради чи органи виконавчої влади надали землю в користування за договором оренди, заповнюють декларацію щодо орендної плати, не беручи до уваги статус єдинника. Звільнення поширюється лише і тільки на земельний податок.

Земля в зоні ООС: чи позбавляє від надання декларації звільнення від земподатку

Юр­ і фізосіб звільнено від плати за землю за земділянки як на тимчасово окупованій, так і на території населених пунктів на лінії розмежування (крім сільгоспземель) у період із 14.04.14 р. і до 31 грудня року, у якому завершиться АТО/ООС (п. 38.7 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).

І все­таки податківці вважають, що декларацію за такі землі однаково треба подати з нульовим значенням податку (категорія 111.04 ЗІР, ІПК ДФСУ від 18.04.19 р. № 1676/6/99­99­12­02­03­15/ІПК).

Земподаткова пільга: чи подавати декларацію

Пільги із земподатку для юросіб установлено в ст. 282 ПКУ. Однак відшукати себе в цьому переліку ще замало, аби відкараскатися від земельної декларації. На цьому наполягають податківці, покликаючись на п. 49.2 ПКУ (категорія 111.05 ЗІР). Маєте об’єкт оподаткування, бодай і пільгований, ласкаво просимо заповнити форму! Так само вчиняють щодо земділянок, із яких податку не справляють за ст. 283 ПКУ. Його сума за такими ділянками дорівнюватиме, певна річ, нулю.

Однак якщо пільговики здають в оренду землю, окремі будівлі, споруди або їх частини, то пільга щезає (п. 284.3 ПКУ). У такому разі треба не лише надати декларацію, але й нарахувати податок, беручи до уваги площу під прибудинковою територією. Втрата пільги оминає лише орендодавців — бюджетних установ, які надають в оренду майно іншим бюджетникам або дитсадкам чи школам.

Як дізнатися ставку земельного податку

ПКУ для ставки земподатку та орендної плати встановлює “вилку” — нижню та/або верхню межу. Так, наприклад, за земділянки, з уже проведеною нормативною грошовою оцінкою (далі — НГО) ставка не може перевищувати 3% НГО. Для земель загального користування вона не може бути більшою за 1%, а для сільгосп­угідь — не менше 0,3% і не більше 1% від НГО. Лісові землі заслужили посісти верхню межу — 0,1% від НГО (п. 274.1 ПКУ), а передані в постійне користування землі можуть мати максимальну ставку — 12% (п. 274.2 ПКУ).

Наявна “вилка” і для земель із не проведеною НГО. Ставка за земділянки в населених пунктах або за їх межами не може перевищувати 5% НГО одиниці площі ріллі в області, для сільгоспугідь може коливатися від 0,3% до 5% від НГО одиниці площі ріллі в області, а для лісових земель — не більше 0,1% від аналогічної НГО (п. 277.1 ПКУ).

Також специфічну особливість встановлено і для гірничодобувних підприємств. Плату за землю, надану їм для видобування корисних копалин і розробку, справляють у розмірі 25% від податку, розрахованого за загальновстановленими ставками (п. 284.4 ПКУ). Через це в колонці 12 р. I декларації вони зазначають ставку — 25% від установленої рішенням місцевих рад (категорія 111.04 ЗІР).

Розмір орендної плати визначають у договорі оренди, але її річна сума не може (п. 288.5 ПКУ):

• бути меншою за земельний податок;
• перевищувати 12% НГО, якщо орендаря визначено на конкурсних засадах;
• становити більше за земподаток для пасовищ у населених пунктах зі статусом гірських;
• перестрибнути 0,1­відсоткову риску НГО для баз олімпійської, паралімпійскої і дефлімпійскої підготовки за переліком КМУ.

Якщо в договорі встановлено ставку, яка виходить за окреслені рамки, потрібно звернутися до орендодавця з проханням внести зміни (категорія 111.03 ЗІР).

Оскільки і земподаток, і орендну плату припасовано до ставок, маєте пам’ятати: конкретну цифру для різних земель установлюють місцеві ради. Це ми ведемо до того, що перед заповненням декларації обов’язково відвідайте офіційний сайт, де місцева рада оприлюднює свої рішення. Адже ставка може змінитися.

Водночас усі ставки, звісно, можна знайти й на офіційному вебсайті податківців (пп. 12.3.3 ПКУ). Але ми не радили б покладатися лише на цей інформаційний ресурс, бо він може міс­тити застарілі відомості. Ліпше звернутися до першоджерела.

Заразом пам’ятайте: щоб зміни запрацювали поточного бюджетного року, місцевим радам торік, до 15 липня, належало ухвалити рішення й оприлюднити відповідну інформацію до
25 липня того­таки року (п. 12.3, пп. 12.3.4 ПКУ). У 2020 р. більшість норм ПКУ, що боронять від раптових змін правил оподаткування, через карантин тимчасово “заморозили” (п.п. 52⁶, 52⁷, 58 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ). Це потрібно було, аби місцеві ради мали можливість оперативно зменшити податковий тягар місцевих податків. Але на 2021 р. законодавці цю “заморозку” не поширили. Тому якщо до рішень про встановлення місцевих податків вносили зміни, стежите також за датою їх впровадження. Це потрібно, щоб випадково не заплатити зайвого. А якщо місцеві ради 15 липня проґавили, платити можна за старою ставкою (пп. 12.3.5 ПКУ).

Чи треба щороку одержувати свіжий витяг про НГО

Замовляти в Держгеокадастрі витяг про НГО щороку не обов’язково. Адже його подають лише з першою земельною декларацією. А надалі — лише як затверджено нову НГО (п. 286.2 ПКУ).

За потреби податківцям можна подати як оригінал, так і копію витягу про НГО. Причому контролери в категорії 111.05 ЗІР, як і раніше, вимагають її в паперовому вигляді. Хоча деякі всевмійки примудряються на повну силу розкрутити ресурси Електронного кабінету та обходяться без особистого візиту до податківців.

А коли НГО тішить око своєю стабільністю (ради не затверджували нової оцінки й не змінювали коефіцієнтів, що впливають на її значення), достатньо проіндексувати торішню НГО на коефіцієнт індексації за 2020 р. і застосувати її значення в розрахунку плати за землю за 2021 р. Згідно з п. 289.2 ПКУ НГО індексують кумулятивно починаючи з дати затвердження актуальної НГО.

До речі, коефіцієнт індексації за 2020 р., завдячуючи п. 9 підрозділу 6 р. ХХ ПКУ, дорівнює одиниці (див. лист Держгеокадастру України від 06.01.21 р. № 22­28­0.222­171/2­21). Згідно з п. 289.2 ПКУ НГО індексують кумулятивно починаючи з дати затвердження актуальної НГО.

Однак часто­густо саме з витягу платник податків дізнається, що НГО “підрихтували”. Тому, вочевидь, доцільно заручитися цим папірцем перед заповненням декларації, аби під час перевірки не мати сюрпризів. Технічно це набагато простіше ніж контролювати рішення  місцевих рад, що впливають на розмір НГО.

Окрім того, свіжий витяг позбавить від потреби додаткових обчислень, адже він уже враховує кумулятивний вплив інфляційного індексу за всі роки з дати затвердження НГО.

Як орендареві реагувати на зміну НГО

Орендна плата за землі державної та комунальної власності — це не лише про договірні зобов’язання. Це ще й — податковий платіж. Розмір орендної плати безпосередньо залежить від НГО (п. 289.1 ПКУ). І якщо місцеві ради змінили його значення, чекати на внесення змін до договору не варто. Орендну плату розраховують, базуючись на актуальному значенні НГО, зважаючи на дату набрання ним чинності, а також на дотримання місцевими радами строків ухвалення рішення (до 15 липня)(категорія 111.01 ЗІР, ІПК ДПСУ від 18.09.19 р. № 287/6/99­00­04­04­03­15/ІПК).

У яких одиницях зазначати площу — в гектарах чи квадратних метрах

У декларації платникам податків надано можливість самостійного вибору одиниць, у яких зазначають площу об’єкта, — у гектарах або квадратних метрах. Для цього відведено дві колонки й у розділі I, де обчислюють земельний податок, і в розділі II — для орендної плати.

Утім вибір одиниці виміру площі земділянки здебільшого залежить від того, до якої одиниці припасовано НГО. Якщо у витягу її зазначено для гектара, то й у декларації доцільно зафіксувати розмір своєї ділянки в гектарах. Якщо у квадратних метрах — ліпше віддати перевагу саме цій одиниці виміру. Адже за такого підходу не треба буде переводити одні одиниці в інші, позаяк на цьому етапі вельми часто припускаються прикрих арифметичних помилок. Про всяк випадок нагадаємо: 1 га дорівнює 10 тис. м².

Окрім того, зверніть увагу, до чого належить зазначена у витягу НГО — до всієї земділянки чи до одиниці, вираженої в гектарах або квад­ратних метрах. У декларації треба зазначити НГО для одиниці площі земділянки. Якщо її суму наведено для всієї земділянки, маєте обчислити значення для одиниці площі, для чого НГО ділять на площу земділянки.

Алгоритм розрахунку річної суми земельного податку й орендної плати не надто складний: НГО одиниці площі множать на площу, на ставку (у відсотках) і ділять на 100. Якщо є пільга, то її суму віднімають. Приклад заповнення цієї форми ми навели в додатку до цього номера нашої газети на сайті dodatok.vobu.ua.

Чи можуть філії самостійно подавати земельні декларації

Такої евентуальності² в них немає. Декларацію із плати за землю подає лише юрособа за місце­знаходженням земділянки (категорія 111.05 ЗІР).

[/hidden]

Ірина МИХАЙЛОВА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ПКУ — Податковий кодекс України.

2. ЗКУ — Земельний кодекс України.

3. ЦКУ — Цивільний кодекс України.

4. Закон № 1952 — Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.04 р. № 1952­IV.

5. УПК № 602 — Узагальнююча податкова консультація щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, затверджена наказом Мінфіну України від 06.07.18 р. № 602.

6. ЗІР — Загальнодоступний інформаційно­довідковий ресурс (zir.tax.gov.ua).

Стаття з газети “Все про бухгалтерський облік” № 9 за 2021 р.