Наше підприємство здає насіння соняшника маслозаводу для перероблення. Останній після перероблення повертає нам соняшникову олію (готову продукцію), а також шрот і лузгу. Як правильно відобразити в обліку отримання продукції та зворотніх відходів, які надалі ми продаємо? За якою вартістю їх обліковувати?
Відповідь: Оскільки і готова продукція, і зворотні відходи є активами підприємства, їх потрібно оприбутковувати.
Розглянемо це питання в розрізі 2 продуктів: готової продукції (соняшникова олія) та зворотних відходів (шрот та лузга).
- Готова продукція. Передачу сировини виконавцю для перероблення в бухобліку відображають проведенням Дт 206 «Матеріали, передані в переробку» Кт 201 «Сировина та матеріали». Оскільки формальним виробником готової продукції є замовник, то її одержання йому доречно показати проводками:
- Дт 23 «Виробництво» Кт 206;
- Дт 26 «Готова продукція» Кт 23.
При цьому на рахунку 23 осяде не лише вартість готової продукції, а й витрати на оплату робіт із переробки.
Такий самий висновок робить і Мінфін у своєму листі від 22.06.07 р. № 31-34000-10-16/12889. Ба більше, названу кореспонденцію рахунків наведено в п. 440 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики України від 09.07.07 р. № 373 (далі — Методрекомендації № 373).
Зважаючи на це, вартість готової продукції (за Дт 26) буде складатись із її виробничої собівартості, що накопичилася на рахунку 23. А це вартість сировини, вартість робіт із перероблення тощо. Більш детально, які витрати може бути включено до виробничої собівартості, описує п.п. 11—16 П(С)БО 16 «Витрати».
- Зворотні відходи. Якщо отримані зворотні відходи в майбутньому можна або продати, або якимось іншим чином використати на підприємстві, то їх слід оприбуткувати. Адже вони будуть активами підприємства.
Таке оприбуткування здійснюють на підставі акта приймання-передачі чи накладної. У бухобліку отримані відходи відображають на субрахунку 209 «Інші матеріали». Щоправда, у цьому разі постає питання про оцінку такого активу.
За загальним правилом, під час передачі з виробництва на склад зворотні відходи необхідно зарахувати до складу запасів підприємства, оцінивши:
- для тих, які реалізують на сторону (тобто не використовують у подальшому виробничому процесі), — за справедливою вартістю, якою названо чисту вартість реалізації. Нагадаємо: п. 4 П(С)БО 9 «Запаси» під чистою вартістю реалізації розуміє очікувану ціну реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Тобто такі відходи оприбутковують за вартістю, за якою планують надалі їх продати за мінусом витрат на такий продаж;
- для тих, які використовують у виробництві, — керуючись оцінкою їх можливого використання.
Саме такі правила закріплює п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.07 р. № 2, п. 442 Методрекомендацій № 373 та п. 12 П(С)БО 16.
