Сільськогосподарські підприємства, які виробляють продукцію тваринництва, обов’язково повинні мати корми. Це можуть бути як власновироблені, так і придбані зі сторони. Про те, як відобразити в обліку рух кормів на підприємстві, поговоримо в цій статті.
Виробництво кормів
Основи вирощування
Коли говорять, що в агропідприємства є власні корми, то мають на увазі корми, котрі аграрій:
1) отримав від безпосереднього вирощування сільгоспкультури. Зазвичай мовиться про вирощування зелених кормів чи сіна;
2) отримав після переробки раніше вирощеної продукції. Наприклад, вирощену траву було зібрано для отримання силосу. У цьому разі силос отримають не одразу після скошення трави, а після того, як зібраний урожай відведений технологією час пролежить у силосній ямі або траншеї;
3) отримав унаслідок передання на переробку іншим суб’єктам раніше вирощеної продукції. До прикладу, якщо аграрій займається вирощуванням цукрових буряків та соняшнику, то, передавши їх на переробку до цукрового заводу чи на олійницю, він отримає не тільки цукор чи олію, а й побічну продукцію переробки, яку можна використати на корм (макуху та жом).
У цих документах досить інформації, щоб на їх підставі відповідальна особа (завскладом), котра отримала корми, могла оприбуткувати їх на склад.
Обліковувати надходження кормів зі сторони від постачальника необхідно за тими самими правилами, що й інші матеріальні цінності. Себто придбання відображається за Дт субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” у кореспонденції з Кт рахунку 63. Придбані в інших осіб корми зараховуються на баланс за первісною вартістю (п. 9 НП(С)БО 9 “Запаси”).
У наступному випуску рубрики читайте про облік зберігання кормів.
Микола ПРОЦЕНКО,
експерт із бухобліку
та оподаткування, м. Львів
Консультація із газети “Все про бухгалтерський облік” № 9 за 2024 р.
