Всеукраїнський конгрес фермерів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps провів черговий вебінар у межах програми консультаційної підтримки аграріїв. Цього разу тема виявилась далекою від звичної агрономії чи бухгалтерії — і водночас найактуальнішою з можливих. Представники Швейцарського фонду з протимінної діяльності ФСД розповіли фермерам про те, як не загинути на власному полі.
Україна — найзамінованіша країна світу
Організація ФСД працює в Україні з 2015 року — спочатку на Донеччині та Луганщині, тепер по всій країні. Напрямки діяльності охоплюють інформування населення про ризики, нетехнічне обстеження забруднених територій та безпосереднє гуманітарне розмінування.
Перше, що потрібно усвідомити кожному, хто виходить у поле: Україна наразі є найзамінованішою країною у світі. Темними кольорами на картах позначено території, які вважаються потенційно забрудненими мінами та вибухонебезпечними предметами. Це майже 30% площі країни — понад 137 000 квадратних кілометрів.
Утім, навіть ті фермери, чиї господарства розташовані далеко від лінії фронту, не можуть вважати себе в повній безпеці. Існує так зване дистанційне мінування: за допомогою систем залпового вогню, а особливо зараз — за допомогою безпілотників, касетні міни та боєприпаси розповсюджуються на території, де бойових дій ніколи не велося.
За даними ДСНС, кількість інцидентів, пов’язаних з мінами та вибухонебезпечними предметами, зростає майже кожного дня. Статистично найчастіше в таких інцидентах страждають дорослі чоловіки. Але варто пам’ятати: міна не обирає ні стать, ні вік. А фермери наразі перебувають у групі підвищеного ризику — адже їхня робота невіддільна від землі.
Чому розмінування таке тривале
Процес очищення території від мін не є швидким ні за яких умов. За даними ООН, розмінування України може зайняти від 10 до 70 років — і це за умови наявності 40 мільярдів доларів фінансування та залучення понад 10 000 саперів. Наразі над розмінуванням працює лише близько 3 000 фахівців, тому реальні терміни можуть бути щонайменше втричі більшими.
Схема гуманітарного розмінування виглядає так: громада, яка має забруднену територію, передає запит до держави. Держава координує роботу операторів гуманітарного розмінування — таких організацій, як ФСД. Ті проводять повний цикл робіт: від нетехнічного обстеження до безпосереднього розмінування. Після цього — обов’язковий незалежний контроль якості, і лише тоді очищена територія повертається громаді.
Існує три види розмінування. Військове — коли військові розчищають шляхи для проходу техніки. Оперативне — коли розміновуються об’єкти критичної інфраструктури та місця великого скупчення людей. І гуманітарне — коли йдеться про всю іншу територію: поля, ліси, присадибні ділянки.
Які предмети найнебезпечніші
Вибухонебезпечні предмети на полях і узбіччях — це не абстрактна загроза. Спеціалісти ФСД детально розповіли про кожен тип, з яким фермер може зіткнутися.
Протипіхотні міни невеликі за розміром, круглої форми, у пластиковому корпусі зеленого або коричневого кольору. Спрацьовують від ваги у 5 кілограмів. Встановлюються як під ґрунт, так і на ґрунт, маскуються землею, гілками, травою. Перебуваючи в зовнішньому середовищі тривалий час, під впливом температур, дощу і сонця вони можуть змінювати свої характеристики і спрацьовувати від найменшої ваги.
Особливо підступна так звана «жаба», або «відьма» — протипіхотна міна, яка повністю закопується в землю і встановлюється на розтяжку. При зачепленні вона підстрибує до метра висотою і вибухає на всі 360 градусів. Чому саме до метра? Тому що на цій висоті знаходяться найуразливіші частини людського тіла: пах, грудна клітка, голова.
Протитранспортні міни за розміром нагадують каналізаційний люк або колесо автомобіля. Технічно спрацьовують від ваги у 120 кілограмів — але це лише теорія. Ніхто не знає, хто і як встановлював конкретну міну, скільки вона пролежала на складі й як змінилися її характеристики. Нерідко штатні підривники в таких мінах замінювалися протипіхотними, і тоді вона може спрацювати навіть від людської ваги. Під будь-якими предметами — і особливо під ящиками з боєприпасами — часто ховають мінні пастки розвантажувальної дії: достатньо лише зрушити предмет з місця, щоб стався вибух.
Касетні боєприпаси: небезпека з неба
Касетні боєприпаси — окрема і дуже серйозна категорія загроз. Ракета, летячи у повітрі, відкривається і від неї відокремлюється велика кількість суббоєприпасів, які вкривають значну площу. За статистикою, близько 70% з них вибухають одразу при зіткненні з поверхнею, але решта 30% залишаються лежати — і чекають свого часу.
Один з різновидів — касетна міна, схожа на бляшанку з-під коли. Приземлившись, вона самостійно встає на шість лапок і викидає до чотирьох розтяжок завдовжки 9,5 метра кожна. Уявіть, яку площу мінує одна така міна — і помножте на кількість суббоєприпасів в одному залпі. Розтяжки при цьому практично неможливо помітити неозброєним оком ні на відкритій місцевості, ні в траві.
Є й так звана «розумна міна» — більш сучасна версія, яка не має ні розтяжок, ні натискного механізму. Вона оснащена сейсмічним датчиком, що реагує на коливання ґрунту від кроків людини. Коли людина наближається, міна вистрибує і вибухає у повітрі. Всередині закладено кілька десятків алгоритмів розпізнавання саме людської ходи — вона не спрацює на тварину чи автомобіль, лише на людину.
Найвідоміша і найпідступніша — «пелюстка». Невеличка, розміром з долоню, у пластиковому корпусі зеленого або коричневого кольору. Дуже легка: може застрягати на деревах, кущах, дахах будівель. Навіть якщо ви ходите однією і тією ж дорогою і сьогодні там все було чисто — завтра пелюстка може впасти з дерева. Спрацьовує від невеликої ваги, але дуже нестабільна: вибухнути може не тільки від натиску, але й від нахилу.
Існує поширений міф: якщо підпалити поле з сухою травою, де лежать пелюстки, вони всі вибухнуть. Це небезпечна омана. По-перше, спосіб не дає 100% результату. По-друге, під впливом температури міни можуть змінювати свої характеристики і ставати ще чутливішими. Реальна людина з реальними наслідками — мешканець Балаклії, якого показали на вебінарі — навіть після того, як постраждав, продовжував вірити в цей міф.
Дрони — нова категорія загрози
Ця війна по праву називається війною дронів, і фермерам необхідно враховувати цей чинник. Дрони не лише вибухають при зіткненні з об’єктом — вони також можуть розповсюджувати касетні боєприпаси. Один невеликий безпілотник здатний нести до 34 касетних мін типу «пелюстка».
Збитий або приземлений засобами радіоелектронної боротьби дрон — незалежно від того, цілий він чи частково зруйнований — залишається надзвичайно небезпечним. Є задокументовані випадки, коли їх мінували ще перед вильотом, враховуючи можливість збиття. Є випадки намащування отруйними речовинами. У Херсонській області троє чоловіків — 45, 55 і 67 років — принесли додому знайдений FPV-дрон і почали його розбирати. Боєприпас здетонував. Усі троє отримали важкі поранення і померли дорогою до лікарні.
Наслідок очевидний: будь-який знайдений дрон або його уламки — не трофей і не металобрухт. До них не можна наближатися, їх не можна чіпати, перетягувати чи розбирати.
Знаки, які рятують життя
Офіційні знаки мінної небезпеки розроблені за діючими стандартами: червоне тло з білим черепом і схрещеними кістками, трикутна або квадратна форма. Разом із ними встановлюють червоно-білі віхи та маркувальну стрічку — вона може вигорати від сонця і залишатися лише білою, але це не знижує її значення.
Якщо перед вами територія, огороджена такими знаками — вона небезпечна, замінована, там працюють фахівці з розмінування. Знаки не можна ламати, переставляти або знімати: цим ви наражаєте на небезпеку і себе, і інших людей.
Неофіційні знаки можуть мати будь-який вигляд: бляшанка на дереві, перехрещені палиці посеред стежки, перев’язана стрічка або хустка, зібране в купу каміння, дошка з написом «міна». Завжди звертайте увагу на нетипові речі, особливо в незнайомій місцевості.
Ознаки бойових дій, які також свідчать про можливу небезпеку: обгорілі або пошкоджені дерева, залишені транспортні стрічки та парашути, нетипова рослинність, зміни рельєфу ґрунту, рештки загиблих тварин.
Де найнебезпечніше
Спеціалісти ФСД детально описали категорії небезпечних місць, з якими фермер має справу щодня.
Узбіччя та ґрунтові дороги — саме тут часто встановлювали міни, щоб ускладнити рух техніки супротивника. Навіть після деокупації ці місця залишаються небезпечними. Зупинятися слід лише на твердому асфальті.
Покинуті військові позиції — окопи, бліндажі, споруди, сховища. Після військових залишається багато вибухонебезпечних предметів і ящиків з боєприпасами. Нічого не беріть, не переносьте і не переставляйте: під такими ящиками нерідко ховають міни пастки розвантажувальної дії.
Зруйнована військова техніка може бути замінована або мати невибухлий боєкомплект. Ліси та лісосмуги — тут велися бойові дії, але ліс швидко відновлюється, заростає, і вибухонебезпечний предмет стає дедалі важче помітити. Поля щільно обстрілювалися, земля змінила своє положення. У Харківському районі під час польових робіт трактор підірвався на невідомому вибухонебезпечному предметі — водій загинув. Якщо в місцевості велися бойові дії, річки, озера і ставки також можуть бути забруднені: видимість у воді набагато гірша, ніж на суші. Зруйновані будівлі можуть обвалитися в будь-який момент, а всередині можуть бути залишені вибухонебезпечні предмети.
Три алгоритми дій
Організація ФСД пропонує три чіткі алгоритми поведінки — залежно від ситуації.
Якщо ви опинилися на замінованій території: зупиніться, попередьте оточуючих, щоб залишалися на місці, не торкайтеся нічого. Попросіть людей на безпечній відстані викликати рятувальників або зробіть це самостійно за номерами 101, 102 або 112. Чекайте на місці: безпечного шляху з мінного поля не існує.
Якщо побачили поодинокий вибухонебезпечний предмет: зупиніться, не чіпайте, заспокойтеся і уважно огляньте все навколо. Якщо більше нічого підозрілого не виявили — розверніться і йдіть назад своїми слідами, дивлячись під ноги. Безпечна відстань — 150–200 кроків. Вже звідти позначте місце будь-яким імпровізованим знаком і викличте рятувальників.
Якщо ви на транспортному засобі: зупиніться, не панікуйте — порахуйте від одного до десяти і назад. Не намагайтеся розвернути авто. Викликайте допомогу за номерами 101, 102 або 112. Виходьте не через двері, а через люк або заднє скло. Відходьте по слідах протекторів, уважно дивлячись під ноги.
Окремий випадок — якщо поруч поранений на замінованій території. Не наближайтеся: там можуть бути ще міни. Психологічну підтримку надавайте лише з безпечної відстані. Негайно викличте рятувальників (101, 102, 112) і медиків (103).
Золоте правило, яке рятує життя
Попри різноманіття типів мін і вибухонебезпечних предметів, різноманіття місць і ситуацій — правило одне, і воно незмінне: нічого не чіпати, що нам не належить. Не підбирати, не переносити, не розбирати. Чи це красивий металевий предмет, чи схожа на іграшку коробочка, чи збитий дрон, чи ящик з боєприпасами — відповідь завжди одна.
Процес розмінування вже розпочався. Якщо у вашій місцевості з’явилися команди, які інформують населення про ризики, або фахівці з нетехнічного обстеження — не заважайте їхній роботі. Не наближайтеся до демінерів і техніки, не переміщуйте офіційні знаки мінної небезпеки. Від самих фермерів вимагається тільки одне — дотримання правил безпечної поведінки. Все інше зроблять фахівці.
Захід відбувся в межах програми консультаційної підтримки фермерів, яку Всеукраїнський конгрес фермерів реалізує у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Додаткову інформацію про роботу ФСД та гуманітарне розмінування в Україні можна знайти в соціальних мережах організації.
Source: https://agronews.ua/news/minna-bezpeka-dlya-fermeriv-shho-potribno-znaty-pered-vyhodom-u-pole/
