Система державного контролю харчових підприємств в Україні суттєво змінилася. Відповідальність за безпечність продукції тепер повністю покладена на виробника, а не на державу. Перевірки відбуваються без попередження, а їх частота залежить від ступеня ризику підприємства. Про це повідомляє agronews.ua.
Про це на регіональному діалозі між Урядом та бізнесом у Миргороді розповів начальник відділу державного контролю Держпродспоживслужби України Микола Білус.
«Раніше був тотальний державний контроль — держава за все несла відповідальність. Тепер відповідальність за якість чисто покладена на виробника. Держава якісні показники більше не перевіряє», — наголосив він.
Як працює ризикоорієнтований підхід
Залежно від ступеня ризику підприємства визначається і частота перевірок. Надвисокий ризик — до чотирьох перевірок і один аудит системи ХАСП на рік. Високий — три перевірки і один аудит. Середній — дві перевірки і один аудит. Незначний — одна перевірка і один аудит. Низький ризик — перевірка раз на два роки без аудиту системи ХАСП.
При цьому Білус звернув увагу на принципову різницю між українським і європейським підходом: в Україні закріплено «»не більше«» зазначеної кількості перевірок, тоді як в ЄС — «»не менше«».
«Це суттєва різниця, яка, думаю, буде змінена, бо не відповідає європейським нормам», — зазначив він.
Планові перевірки можуть відновитися
Наразі планові перевірки призупинені через воєнний стан. Однак, за словами Білуса, є серйозні підстави вважати, що саме цього наполягатимуть європейські партнери — адже Україна поставляє продукцію до ЄС, не маючи можливості підтвердити її відповідність офіційними заходами контролю.
«Ми не можемо підтвердити те, що гарантуємо документами. Ми поставляємо продукцію до Європи, але офіційних заходів державного контролю не здійснюємо. Не виключено, що вони все-таки доб’ються відновлення планових перевірок у частині харчових продуктів», — визнав посадовець.
За словами Білуса, більшість порушень, які виявляють під час перевірок, стосуються базових гігієнічних вимог: немаркована тара, неправильне переміщення персоналу між виробничими зонами, відсутність моніторингу пасток для шкідників, недотримання принципів розділення потоків.
«Це нічого нового. Це санітарні норми ще з радянських часів. Єдине, що змінилось — відповідальність тепер на вас», — прямо сказав він.
Посадовець також розвіяв поширений міф про те, що ідеальне підприємство не може мати жодних порушень.
«Не бійтеся показувати, що щось виявили. Покажіть, що ви зробили для усунення — це і є доказом того, що ви працюєте. Зупиняти виробництво під час перевірки і не завозити сировину — це найгірше, що можна зробити», — наголосив Білус.
Система ХАССП
Окремо посадовець зупинився на поширеній помилці щодо системи ХАССП. За його словами, чимало підприємств сприймають її як разовий документ, а не як живу робочу систему.
«Приходимо на перевірку — стоять шість великих папок, вкритих пилом. Господар каже: «»Я заплатив сертифікованому спеціалісту 4000 доларів, у мене є ХАССП«». Але ХАССП — це жива система: постійне навчання, записи, аналіз, коригувальні дії», — навів він показовий приклад.
Білус також нагадав про поширену помилку щодо документації. Єдиним законним документом, який супроводжує вантаж харчових продуктів, є товаротранспортна накладна. Жодних «»посвідчень про якість«» чи «»декларацій виробника«» в чинному законодавстві не існує, хоча багато підприємств досі їх вимагають і видають.
«Наголошую: зазначайте в накладній елементи простежуваності — це єдиний офіційний документ відповідно до законодавства», — підкреслив він.
