Методика визначення розміру плати за використання на умовах оренди акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури (марикультури)
Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. № 1066
Кодифіковано станом на 28.08.2020 р.
1. Ця Методика визначає єдиний організаційно-економічний механізм розрахунку розміру плати за використання на умовах оренди акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України (далі – орендна плата) для цілей аквакультури (марикультури).
2. Розмір та строк внесення орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.
Орендна плата вноситься до державного бюджету.
Якщо акваторія (водний простір) орендується бюджетними організаціями, орендна плата вноситься за рахунок коштів, передбачених кошторисами на їх утримання.
Орендна плата розраховується на 1 гектар акваторії (водного простору).
3. Орендодавець розраховує щороку за індексом споживчих цін за попередній рік величину коефіцієнта індексації, на який індексується середньозважена величина орендної плати по Україні, станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = (І – 10) / 100,
де І – індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі коли індекс споживчих цін за попередній рік не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110 відсотків.
Коефіцієнт індексації середньозваженої величини орендної плати по Україні застосовується кумулятивно починаючи з 1 січня 2016 року.
4. Розмір річної орендної плати за користування на умовах оренди акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України визначається за формулою:
Оп = Фп х К1 х К2 х К3 х S,
де Оп -орендна плата за рік, гривень за 1 гектар;
Фп – фіксована середня плата за надані в оренду водні об’єкти – середньозважена величина орендної плати по Україні (100 гривень за 1 гектар площі акваторії водного об’єкта);
К1– коефіцієнт, який враховує середню глибину ділянки акваторії (додаток 1);
К2– коефіцієнт, який враховує віддаленість ділянки акваторії від берегової лінії (додаток 2);
К3 – коефіцієнт, який враховує віддаленість ділянки акваторії від населених пунктів (додаток 3);
S – площа відведеної ділянки акваторії (водного простору), гектарів.
5. Платіжні документи на перерахування до бюджету орендних платежів подаються платниками установам банку до настання строку платежу.
6. Суми орендної плати, надлишково перераховані до бюджету або орендодавцеві, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платникові у п’ятиденний строк від дня надходження його письмової заяви.
7. Контроль за перерахуванням орендної плати до державного бюджету здійснюється орендодавцем.
8. Сума орендної плати може змінюватися залежно від коефіцієнтів, зазначених у пункті 4 цієї Методики.
Додаток 1
до Методики
ЗНАЧЕННЯ
коефіцієнта, який враховує середню глибину ділянки акваторії (К1)
| Середня глибина ділянки акваторії (для Чорного та Азовського морів) | Значення коефіцієнта |
| Від 2 до 10 метрів | 1,2 |
| 11 і більше метрів | 1 |
Додаток 2
до Методики
ЗНАЧЕННЯ
коефіцієнта, який враховує віддаленість ділянки акваторії від берегової лінії (К2)
| Віддаленість ділянки акваторії від берегової лінії (для Чорного та Азовського морів) | Значення коефіцієнта |
| До 1 кілометра | 1,4 |
| Від 1 до 5 кілометрів | 1,2 |
| Більше ніж 5 кілометрів | 1 |
Додаток 3
до Методики
ЗНАЧЕННЯ
коефіцієнта, який враховує віддаленість ділянки акваторії від населених пунктів (К3)
| Віддаленість ділянки акваторії від населених пунктів (для Чорного та Азовського морів) | Значення коефіцієнта |
| До 5 кілометрів | 1,2 |
| Більше ніж 5 кілометрів | 1 |
