У попередніх публікаціях (див. газету “Все про бухгалтерський облік” № 9 за 2024 р. на стор. 12 та № 10 за 2024 р. на стор. 20) ми з вами мали справу з обліком виробництва кормів, їх придбання, заготівлі та зберігання. Сьогодні поговоримо про нюанси податкового обліку й облік зіпсованих кормів.
Податковий облік
Податок на прибуток
Що стосується податково-прибуткового обліку (якщо аграрій є платником податку на прибуток), то коли мовиться про вироблений корм самостійно, тут він однаковий для всіх. Себто як і малодохідники, так і високодохідники все відображають за бухгалтерськими правилами. Річ у тім, що податкових різниць для таких операцій не передбачено.
Якщо йдеться про закуплений корм зі сторони, то тут варто враховувати те, в кого такий корм придбано: якщо в резидента України, то тут усе буде за правилами бухобліку, якщо в нерезидента (зазвичай мається на увазі комбікорм) — то у високодохідників та малодохідників-добровольців можуть виникнути податкові різниці відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ. І діятиме ця різниця тоді, коли операція купівлі кормів у нерезидента не є контрольованою, але продавцем таких кормів є нерезидент:
- який зареєстрований у державах (на територіях), включених до у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 27.12.17 р. № 1045;
- організаційно-правову форму якого згадано в Переліку, затвердженому постановою КМУ від 04.07.17 р. № 480, і який не сплачує податку на прибуток (корпоративного податку), у тому числі податку з доходів, отриманих за межами держави своєї реєстрації, та/або не є податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа.
Придбаваючи корми у таких нерезидентів, аграрій зобов’язаний збільшити свій фінрезультат до оподаткування на суму в розмірі 30%
вартості таких кормів. Ця різниця застосовується за результатами податкового (звітного) року.
Виняток із цього правила — випадок, коли агропідприємство доведе, що сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом “витягнутої руки”. Якщо ж після визначення ціни за принципом “витягнутої руки” виявиться, що ціна придбання кормів буде вищою за ціну, визначену за принципом “витягнутої руки”, то аграрію-покупцю доведеться збільшити фінрезультат до оподаткування на розмір різниці між вартістю кормів, визначеною з огляду на рівень ціни, розрахований за принципом “витягнутої руки”, та вартістю придбаних кормів.
У разі, коли операцію придбання кормів у нерезидента буде визнано контрольованою відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), то, окрім подання звіту про трансфертне ціноутворення, можливо, доведеться застосовувати податкову різницю з пп. 140.5.2 ПКУ. Водночас виникне ця різниця лише тоді, коли договірна ціна буде більшою за ціну, визначену за принципом “витягнутої руки”. А саме: покупцю доведеться збільшити свій фінрезультат до оподаткування на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних кормів над ціною, визначеною за принципом “витягнутої руки”. Здійснювати таке коригування слід за результатами податкового (звітного) року.
Екоподаток
У ситуації, коли певна кількість кормів (як власних, так і покупних) буде зіпсована, то на підприємстві утворюються відходи. А коли мовиться про відходи, то одразу згадується екоподаток.
Так от, якщо зіпсовані відходи агропідприємство передаватиме на утилізацію спеціалізованій організації, то нараховувати екоподаток за утворення таких відходів не потрібно. Адже відповідно до пп. 14.1.223 ПКУ зберігання відходів на території підприємства до моменту передання спеціалізованій організації, котра має ліцензію на утилізацію відходів, не вважається розміщенням відходів. Із цим на сьогодні погоджуються і податківці (див. роз’ясненняу категорії 117.01 ЗІР).
Водночас доволі часто агротоваровиробники зіпсовані корми не передають на утилізацію іншим, а утилізують їх самостійно. До прикладу, такі зіпсовані корми розміщують як і відходи життєдіяльності тварин — у гноєсховищах. У такому разі нарахування екоподатку не уникнути.
Микола ПРОЦЕНКО,
експерт з бухобліку та оподаткування,
м. Львів