Годівля ремонтного молодняка

Потребу молодняка в поживних речовинах регулюють за віком і запланованим середньодобовим приростом.

Потреба молодняка в поживних речовинах з розрахунку на 1 кг приросту та 1 добового приросту

Розраховують її щомісячно, відповідно до плану росту.

Орієнтовний розрахунок плану росту

Для молодняка до 6-місячного віку використовують схеми годівлі, які рекомендуються залежно від плану росту, витрат молочних кормів та мети вирощування.

Схема годівлі ремонтних телиць та племінних бугайців до 6-місячного віку

Схеми годівлі використовують для поступового переведення телят з кормів тваринного походження (молозиво, молоко) на годівлю рослинними кормами. У випадках зменшення норми випоювання незбираного молока використовують замінники незбираного молока (ЗНМ), виготовлені за різними рецептами. До складу ЗНМ (в % за масою) вводять до 30 % високобілкових кормів і кормових дріжджів, 25—40 — сухого знежиреного молока, 5—10 — кров’яного борошна, від 10 до 20 кормових фосфатидів і жирів, 0,7—1 харчового лецитину, до 10 % вуглеводистих кормів — пшеничне, вівсяне, кукурудзяне борошно, частково цукор, мінеральні корми (трикальційфосфат, кісткове борошно, крейду, сіль, вітамінні препарати, біоміцин кормовий вітамінізований).

Всі елементи годівлі в ЗНМ повинні бути в такій же кількості, як і в молоці, а компоненти ЗНМ слід подрібнювати до тонкого помелу.

Рецепти замінників незбираного молока (за рекомендацією НДІТ Лісостепу і Полісся УРСР)

Годівля телиць старше 6-місячного віку ґрунтується на широкому використанні об’ємистих грубих і соковитих кормів з урахуванням повного задоволення потреб за 24 показниками поживних речовин та енергії:

Раціони можна складати без концкормів при високій якості об’ємистих кормів або з введенням 1—1,5 кг концкормів на голову при недостатньо високій якості об’ємистих кормів. В зимовий період телицям на 100 кг живої маси згодовують 1—3 кг сіна і 5—6 кг силосу. Частину цих кормів можна заміняти сінажем. Влітку згодовують зелену масу та траву пасовищ.

Орієнтовні раціони для телиць середніх за масою порід у зимовий період

Раціони племінних бугайців повинні бути поживнішими за рахунок збільшення концентрації енергії в раціонах і вищої питомої ваги концкормів. У раціонах бугайців сіно становить 14—16 % і концкорми — 33—39 % за енергетичною поживністю. Решта припадає на зелену масу, сінаж, силос і частково (7—11 %) на коренеплоди.

Орієнтовні раціони для племінних бугайців середніх і великих порід, кг

Годівля молодняка великої рогатої худоби при вирощуванні й відгодівлі на м’ясо

Виробництво яловичини нині ґрунтується на інтенсивній годівлі некастрованих бичків з 10—20-денного віку, які надходять на вирощування й відгодівлю в спеціалізовані господарства, а також на відгодівлі вибракуваних телиць і дорослих тварин.

У неспеціалізованих господарствах для відгодівлі худоби використовують дешеві грубі, соковиті, зелені корми з мінімальними витратами концкормів. У господарствах, які спеціалізуються на виробництві яловичини, розробляють промислові технології відгодівлі худоби з впровадженням у виробництво ефективних методів кормовиробництва, заготівлі, зберігання та приготування кормів до згодовування.

У цих господарствах худобу відгодовують зеленими кормами, кормосумішками з силосу, соломи, барди, сипучими, гранульованими, брикетованими кормами з використанням грубих, соковитих кормів у поєднанні з балансуючими добавками.

Застосування гранульованих кормів підвищує споживання корму і зменшує його втрати, що сприяє збільшенню приросту. Так, з повнораціонними сипучими кормосумішками молодняк на відгодівлі одержує по 2,4—2,9 кг сухої речовини на 100 кг живої маси, а з гранульованими кормами — на 15—20 % більше.

У раціонах повинна бути висока концентрація енергії (0,9—1 корм. од. у 1 кг сухої речовини), високий вміст перетравного протеїну (100 г на 1 корм. од. для молодняка у віці 6—12 міс, 90 г — 12—18, 80—85 г для 20—24 міс), достатній вміст легко-перетравних вуглеводів (цукру і крохмалю більше в 2 рази ніж перетравного протеїну), необхідні мінеральні речовини і вітаміни.

Джерело: Довідник зооінженера. За ред. М.І.Машкіна.— К.: Урожай, 1989