Методичні рекомендації щодо ведення розсадництва хмелю

Затверджено наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 23.10.2008 р. № 689/119

1. Загальні положення

У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються в такому значенні:

розсадництво хмелю – галузь хмелярства, в якій господарства усіх форм власності та господарювання займаються закладанням і експлуатацією маточних насаджень, масовим розмноженням сортів з підтримуванням їх сортових ознак і врожайних властивостей, вирощуванням високоякісного садивного матеріалу, а також сортовим контролем;

система розсадництва – група взаємопов’язаних наукових, виробничих і контролюючих структур, які при виконанні комплексу організаційних і агротехнічних заходів забезпечують виробництво, реалізацію та промислове використання садивного матеріалу;

схема розсадництва – це група взаємопов’язаних розсадників, в яких у певній послідовності, шляхом доборів і розмноження здійснюється процес відтворення сорту;

об’єкт розсадництва – це сорт рослин (клон, гібрид, популяція, сортосуміш), садивний матеріал та маточні насадження;

суб’єкти розсадництва – фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися вирощуванням, реалізацією і використанням садивного матеріалу;

хмелерозсадник – самостійна одиниця по розсадництву, до складу якої входять обладнана лабораторія мікроклонального розмноження, маточні насадження, хмельові шкілки різних типів, обладнані шпалерою;

паспорт селекційного сорту – документ, що засвідчує походження, метод створення та дату відбору ініціальної рослини хмелю на розмноження з повною характеристикою господарсько-цінних ознак сорту;

контроль садивних якостей – державний і внутрішньогосподарський контроль за якістю садивного матеріалу згідно норм діючих стандартів;

лабораторний сортовий контроль – встановлення відповідності рослин ботанічному сорту шляхом біохімічної ідентифікації зразків хмелю;

сортова категорія садивного матеріалу – класифікація садивного матеріалу за етапами розсадництва (оригінальний, елітний, репродукційний); розсадний матеріал хмелю – живці стеблові, кореневищні і зелені, етільовані ростки, зелені пагони та адаптовані рослини культури in vitro, для дорощування до стандартних саджанців;

садивний матеріал хмелю – однорічні саджанці, садивний матеріал із закритою кореневою системою, який вирощений у контейнерах різних типів, в тому числі вегетуючі саджанці згідно норм діючих стандартів, що рекомендовані для закладання хмеленасаджень.

науково-обґрунтоване ведення розсадництва хмелю в Україні, широке використання сучасних технологій, вирощування високоякісного садивного матеріалу для планового проведення сортозаміни та сортопоновлення є запорукою підвищення врожайності і якості продукції.

В процесі відтворення і виробничого використання сортів в умовах довгострокової монокультури, вегетативного типу розмноження, при накопиченні і передачі живцевим матеріалом вірусних, грибкових та бактеріальних хвороб, негативного впливу фізико-хімічних і біологічних факторів, проходить поступове розхитування спадкових структур. Це призводить до появи різних специфічних форм фенотипової мінливості, а також зміни кількісних та якісних біохімічних характеристик шишок хмелю. Відповідно константність сортів-клонів має місце лише на деякому проміжку часу, величина якого залежить від агробіологічних властивостей сортів хмелю, їх пластичності і стійкості проти різних негативних агробіологічних і антропогенних факторів.

Тому поряд з прискореним розмноженням нових сортів у хмелегосподарствах усіх форм власності та господарювання потрібно систематично проводити весь комплекс робіт щодо сортопідтримуючої селекції з застосуванням спеціальних методів створення високопродуктивних маточних насаджень і вирощування високоякісного садивного матеріалу вищих сортових категорій.

2. Система розсадництва хмелю

Система розсадництва хмелю складається з ланок оригінального, елітного та репродукційного розсадництва. Система ведення розсадництва регламентована Законом України “Про насіння і садивний матеріал” і регулюється прийнятими нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.

3. Сортові категорії садивного матеріалу

Згідно Закону України “Про насіння і садивний матеріал”, ДСТУ 2240-93 “Насіння сільськогосподарських культур, сортові та посівні якості” за етапами розсадництва садивний матеріал поділяється на наступні сортові категорії:

оригінальний (ОН);
елітний (Е);
репродукційний (РН-І).

3.1 Оригінальний садивний матеріал хмелю (ОН)

Оригінальний садивний матеріал (ОН) – це розсадний матеріал (живці стеблові, кореневищні, зелені ростки, пагони та рослини культури “in vitro”), отриманий з вихідних рослин і вирощені з нього саджанці, отримані в первинних ланках розсадництва.

Вихідний матеріал (ВМ) повинен відрізнятись високим рівнем типовості і вирівняності, 100 % сортовою чистотою, однорідними агробіохімічними характеристиками і фітосанітарним станом, що відповідає нормам діючих стандартів (ГСТУ 46.016-2001 і ГСТУ 46.015-2001).

Використовується вихідний матеріал для закладання маточників збереження сортів, а також для заготівлі оригінального розсадного матеріалу.

3.2. Елітний садивний матеріал (Е)

Елітний садивний матеріал (Е) – добірний садивний матеріал, отриманий з маточників еліти, закладених оригінальним садивним матеріалом. Метод добору – масовий по позитивних ознаках.

Використовується для закладання і ремонту репродукційних маточників та промислових насаджень хмелю.

4. Культура меристем (in vitro)

Культура меристем (in vitro) – спосіб вегетативного розмноження багаторічних рослин на основі виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з подальшим відтворенням цілісного рослинного організму вільного від патогену на штучному поживному середовищі в асептичних умовах та подальшою адаптацією до оточуючого середовища.

Культурою меристем розмножується оригінальний, вихідний та елітний садивний матеріал хмелю, який без дорощування в шкілках використовується для закладання промислових насаджень.

5. Схеми розсадництва хмелю

Впровадження нових високопродуктивних сортів забезпечується чіткою організацією первинного та елітного розсадництва з використанням прогресивних селекційно-розсадницьких методів та способів вирощування садивного матеріалу. Темпи впровадження і вибір схем розсадництва залежать від ступеня вирівняності сорту. Включений в розсадницький процес сорт і одержаний садивний матеріал перевіряється на сортову типовість, однорідність і вирівняність по повній схемі з використанням індивідуально-клонових та масових позитивних доборів (мал. 1).

Мал. 1. Схема вирощування садивного матеріалу хмелю методами індивідуально-клонових і масових позитивних доборів.

Виробниче використання сортів без ведення сортопідтримуючої селекції, при багаторічній монокультурі є причиною виникнення мутацій та різних модифікацій, погіршення фітосанітарного стану насаджень, накопичення інфекцій в ґрунті, що призводить до розхитування спадкових структур сорту або клону та зниження продуктивності рослин, тобто погіршення якісних показників сорту. Як показують багаторічні дослідження, найкращі агро- і біохімічні характеристики властиві насадженням хмелю 2-х – 8-річного віку. Тому для сортів хмелю, які знаходяться в Реєстрі понад 10 років, з метою сортопідтримання і організації виробництва високоякісного садивного матеріалу для проведення сортопоновлення, передбачається:

– виділення на маточниках збереження сортів, і 3-річне випробування родовідних маточних рослин по комплексу агро- і біохімічних показників;

– відбір розсадного матеріалу, посадка клонів в шкілку, їх випробування, вибраковування, об’єднання саджанців відібраних клонів в одну партію і закладання Е-маточників. Впровадження у виробництво добре відселекційованих сортів і вирощування високоякісного садивного матеріалу для сортозміни, та сортооновлення проводиться по скорочених схемах (мал. 2.)

Мал. 2. Схема прискореного розмноження хмелю.

Біотехнологічного методу вирощування садивного матеріалу хмелю проводиться за такою схемою (мал. 3):

Мал. 3. Схема вирощування садивного матеріалу хмелю в культурі in vitro.

6. Технології вирощування садивного матеріалу in vitro

6.1. Технології вирощування традиційних саджанців хмелю включають:

поклоновий відбір і профілактичне обеззаражування етіольованих паростків, зелених пагонів та живців і посадка їх в пакети і короби, заповнені органо-мінеральним субстратом, або гряди;
догляд за рослинами згідно технологічного регламенту;
фітосанітарний контроль і вибраковування клонів;
викопування і сортування саджанців, об’єднання відібраних клонів в одну партію та підготовка до реалізації або внутрішньогосподарського використання;
використовувати для закладки насаджень саджанці першого ґатунку;
саджанці, що не відповідають параметрам першого ґатунку залишаються в шкілці для подальшого дорощування, закладка таким садивним матеріалом насаджень забороняється.

6.2. Технологія мікроклонального розмноження хмелю in vitro включає:

відбір рослин-донорів, термотерапія, вирощування, підготовку і виділення експлантів і їх стерилізацію;
мікроклональне розмноження in vitro (посадка експлантів на поживне середовище, стимуляція розвитку рослин, мікроживцювання пагонів і їх вкорінення);
вирощування рослин, вийнятих з культуральних посудин, в умовах захищеного ґрунту;
висадка в умовах відкритого ґрунту на дорощування до стандартних саджанців проводиться не пізніше третьої декади червня з обов’язковим використання хмелешпалер.

7. Типи розсадників

7.1. Маточник збереження сорту

Закладання маточників збереження сорту далі – (МЗС) обов’язкове для установи – оригінатора сорту і їх підвідомчих хмелерозсадниках.

При закладанні конкурсного сортовипробування в оригінатора одночасно закладається МЗС (кількість рослиномісць повинна становити в межах 20 – 100 шт.).

За умови введення сорту у Державний реєстр сортів України, при досягненні дорослого віку на МЗС проводиться польова та лабораторна апробація з метою підтвердження агро- та біотехнологічних ознак рослин. Виділення ініціальної рослинної форми для розмноження методом in vitro проводиться оригінатором сорту у селекційних розсадниках або МЗС та супроводжується наступними документами:

Паспортом селекційного сорту (по ГСТУ 46.015-2001);
Актом відбору ініціальної рослинної форми хмелю для розмноження методом in vitro (додаток 1);
Актом передачі садивного матеріалу хмелю (додаток 2);
Актом відбору сирих шишок з ініціальної рослинної форми для розмноження методом in vitro (форма 6 Інструкції по апробації хмелю);
результатом біохімічної ідентифікації шишок хмелю з ініціальної рослинної форми для розмноження методом in vitro (по ДСТУ 4099-2002).

Згідно загальної схеми розсадництва в маточниках збереження сорту проводяться основні заходи по підтримуванню сорту, а інші ланки (Е) служать для розмноження садивного матеріалу високих категорій якості.

В маточнику збереження сорту робота направлена на підтримання агро- і біохімічних властивостей сорту:

високу врожайність;
високу пластичність і продуктивне довголіття;
стійкість до кліматичних умов, шкідників та хвороб;
високий вміст і оптимальне співвідношення біохімічних показників (гірких речовин, ефірних масел, поліфенолів та інше).

При цьому повинна бути збережена висока продуктивність рослин в аспекті збільшення виходу якісного розсадного матеріалу всіх видів.

Закладання маточника збереження сорту проводиться вихідним садивним матеріалом, вирощеним селекціонерами в селекційних розсадниках, на ділянках конкурсних і регіональних сортовипробувань, при виконанні послідовних індивідуально-клонових доборів, польової та лабораторної апробації на відповідність сорту, сортову чистоту, на чистоту від вірусних, грибкових та бактеріальних захворювань.

Відповідно одержаний оздоровлений садивний матеріал з маточників збереження сорту являє собою оригінальні рослини, з яких закладаються оригінальні маточники в атестованих хмелегосподарствах.

7.2. Оригінальний маточник

Загальні умови закладання і використання оригінального маточника і шкілки вирощування елітних саджанців;

1) строк експлуатації оригінального маточника – 6 років. Сортова чистота – 100 %;

2) закладання проводиться по рекомендованих для сорту схемах посадки в залежності від типу і родючості ґрунту, особливостей сорту.

Не допускається закладання на одній хмелеплантації оригінальних маточних насаджень різних сортів, а також насаджень того ж сорту, але інших сортових категорій. Заготовлений живцевий матеріал з оригінальних маточників однієї плантації, але декількох років посадки визначається як елітний.

3) основні методи сортопідтримуючої селекції:

позитивний і негативний масові добори;
щорічна польова і лабораторна апробація на предмет придатності посадок хмелю, для заготівлі живцевого матеріалу і відповідності біохімічних показників якості шишок характеристикам сорту;
фітосанітарний контроль і регулярне (один раз на 3 роки) тестування рослин на чистоту від вірусних, грибкових та бактеріальних захворювань;
розкопки ґрунту, відбір ґрунтових зразків і їх аналіз на предмет наявності нематод та інших ґрунтових шкідників;
проведення підсаджування на місцях вибракуваних рослин лише оздоровленими оригінальними саджанцями in vitro;

4) вирощування Е-саджанців з відібраних масовим позитивним добором дво- і одновузлових, кореневищних живців, етіольованих паростків, зелених пагонів та живців ведеться по аналогічних схемах вирощування також за технологією мікроклонального розмноження in vitro.

7.3. Елітні та репродукційні маточники

Елітні та репродукційні маточники закладаються в господарствах по веденню розсадництва хмелю.

При вирощуванні елітного і репродукційного садивного матеріалу повинен виконуватися весь комплекс рекомендованих агротехнічних прийомів згідно технологічного регламенту по культурі.

7.4. Обов’язкові додаткові агротехнічні прийоми та вимоги експлуатації маточників

Обов’язковими додатковими агротехнічними прийомами та вимогами експлуатації маточників є:

1) строки експлуатації елітних маточників – не більше 8 років.

2) строки експлуатації репродукційних маточників – не більше 10 років.

3) сортова чистота елітних насаджень – 100 %, репродукційних і промислових – не нижче 98 %;

4) не допускається розміщення на одній хмелеплантації різних сортів та сортових категорій. Садивний матеріал різних років заготівлі з одного і того ж маточного насадження є однією сортовою категорією;

5) щорічне проведення масових позитивних та негативних доборів та сортових прочисток і апробація хмелю – один раз на три роки;

6) доведення розсадного матеріалу і вирощених саджанців за садивними якостями до норм діючих стандартів.

8. Методи сортопідтримуючої селекції

Основні методи і прийоми збереження сорту визначає оригінатор у відповідності з особливостями сорту.

Загальними умовами закладання і використання маточника збереження сорту, а також методами сортопідтримуючої селекції є:

1) кількість маточних рослин – 1000 шт. Сортова чистота – 100 %;

2) строк експлуатації маточника – 6 років. Після вказаного строку експлуатації МЗС переводиться до категорії елітного маточника;

3) закладання проводиться оздоровленими саджанцями in vitro по рекомендованих для сорту схемах посадки в залежності від типу і родючості ґрунту, особливостей сорту. Кожен сорт розміщується на окремій ділянці хмелеплантації, яка досаджується тим же сортом;

4) основні методи сортопідтримуючої селекції:

індивідуально-клоновий добір протягом усього вегетаційного періоду;
щорічна польова і лабораторна апробація на предмет придатності посадок для заготівлі розсадного матеріалу і відповідності біохімічних показників якості шишок хмелю характеристикам сорту;
фітосанітарний контроль і регулярне (один раз на три роки) тестування рослин на чистоту від вірусних, грибкових та бактеріальних захворювань (методики наведені в ГСТУ 46.015-2001 і ГСТУ 46.016-2001);
розкопки ґрунту, відбір ґрунтових зразків для їх аналізу на предмет наявності нематод та інших ґрунтових шкідників хмелю (по ГСТУ 46.001-96);
проведення підсаджування на місцях вибракуваних рослин тільки саджанцями культури in vitro;

5) вирощування оригінальних саджанців проводиться в спеціально підготовлених шкілках, обладнаних по типу відкритого та захищеного ґрунту.

9. Міжгосподарський та внутрішньогосподарський сортовий контроль

1. Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція здійснює контроль на всіх ланках ведення первинного, елітного та репродукційного розсадництва хмелю та контролює додержання вимог Закону України “Про насіння і садивний матеріал”, Положення про Українську державну помологічно-ампелографічну інспекцію та інших нормативно-правових актів.

2. Використання селекційного сорту і реалізація садивного матеріалу всіх сортових категорій проводиться на основі ліцензійних угод між господарствами незалежно від їх форм власності та господарювання.

3. Роботу по розсадництву проводити з обмеженою кількістю сортів спеціалізованими підрозділами, при наявності професійних науково-технічних кадрів та відповідного рівня матеріального забезпечення.

4. Відведення сортових насаджень хмелю у маточний фонд щорічно проводить комісія, створена Українською державною помологічно-ампелографічною інспекцією за участю наукових співробітників Інституту сільського господарства “Полісся” та господарств-виробників садивного матеріалу, до складу якої включаються представники:

установ-оригінаторів сортів хмелю;
старшого апробатора.

Інспекція, при умові дотримання технологічних вимог культивування садивного матеріалу хмелю, надає дозвіл на його реалізацію.

З метою контролю за виконанням технологічних регламентів ведення культури маточних хмільників і шкілок, а також якості садивного матеріалу, кожний окремий етап виконаних робіт повинен супроводжуватись складанням відповідних документів, оформлення яких є обов’язковим:

Книга розсадника – маточники для заготівлі розсадного матеріалу;
Книга розсадника – хмельова шкілка;
Акти відведення насаджень хмелю в маточний фонд;
Акти фітосанітарного обстеження насаджень і шкілок хмелю (по ГСТУ 46.016-2001, форма Г.1 і Г.2);
Акти закладання маточників хмелю (по ГСТУ 46.016-2001);
Акти апробації насаджень хмелю;
Акти на роботи по сортопідтримуючій селекції хмелю;
Журнал реєстрації сортових свідоцтв;
Книга обліку руху садивного матеріалу;
Акт передачі вихідного матеріалу.

Виявлені інспекцією порушення правил розсадництва оформляються відповідним актом, що є основою до вибраковування партії садивного матеріалу, або переведення її до іншої сортової категорії, а також виключення сортового насадження з маточного фонду.

10. Загальні вимоги до садивного матеріалу

Загальними вимогами до садивного матеріалу є:

100 % сортова чистота;
повна відповідність сортових і садивних якостей нормам галузевих стандартів ГСТУ 46.015-2001 і ГСТУ 46.016-2001;

У разі невідповідності садивного матеріалу вимогам заявленої сортової категорії, інспекція знижує її до тієї категорії, вимогам якої він відповідає, або вибраковує садивний матеріал і забороняє його реалізацію. Відповідно до якості коригуються договірні ціни.