Затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 18.12.2006 р. № 779
1. Загальна частина
1.1. Методичні рекомендації з визначення показників вироблення цукрози з 1 гектара посівів зони заготівлі цукрових буряків (далі – Методичні рекомендації) розроблені Державною науковою установою “Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості” відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 р. N 201-р “Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2005 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” та від 15 березня 2006 р. N 151-р “Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”.
1.2. Ці Методичні рекомендації розроблено з метою адаптації нормативно-правових актів, що діють в бурякоцукровій галузі України, до світових стандартів.
1.3. Показник виробітку цукрози з 1 гектара поєднує дві складові ефективності роботи бурякоцукрового комплексу – ефективність роботи бурякосійних господарств із вирощування цукрових буряків і ефективність роботи цукрового заводу, що переробляє вирощені цукрові буряки на цукор.
1.4. Ефективність роботи бурякосійних господарств залежить від виконання ними вимог щодо вирощування цукрових буряків (додержання сівозмін, дотримання технології вирощування, внесення необхідної кількості мінеральних та органічних добрив, посів сертифікованим насінням тощо). Ефективність роботи бурякосійних господарств визначається кількістю цукру, доставленого з буряками на бурякоприймальні пункти, і зокрема, загальною кількістю доставленої сировини, кількістю цукрових буряків, вирощених (заготовлених) з 1 гектара посівів, та їх якістю (цукристістю, вмістом K, Na та a-амінного азоту тощо).
1.5. Ефективність роботи цукрового заводу визначається величиною втрат бурякомаси і цукру на всіх ділянках приймання, зберігання, внутрішньозаводського транспортування та перероблення буряків, а також вмістом цукру в мелясі. Показником, що узагальнює значення всіх вище перелічених показників і характеризує роботу цукрового заводу є коефіцієнт виробництва цукрози в відсотках до кількості цукрози в прийнятих на бурякоприймальний пункт цукрового заводу буряках зони заготівлі.
1.6. Показник виробітку цукрози з 1 га посівів використовується для оцінки роботи окремого виробника цукрових буряків (аналізу ефективності проведених агротехнічних заходів, сортових особливостей використаного насіння тощо) та визначення результатів діяльності цукрового заводу. Даний показник може визначатися як при прогнозуванні діяльності суб’єкта господарювання, так і при аналізі його роботи за результатами виробничого сезону, за умов наявності у нього сталої, економічно обґрунтованої сировинної зони.
1.7. В разі завершення процесу формування сталих сировинних зон показник виробітку цукрози з 1 га зони бурякосіяння може бути використаний при розподілі квот на виробництво цукрових буряків та цукру.
1.8. Для цілей цієї методики використовуються такі терміни і поняття:
буряки цукрові – буряки, які вирощують переважно для одержання цукру;
буряки цукрові фабричні – цукрові буряки, які призначені для промислового перероблення;
бурякоприймальний пункт – структурний підрозділ цукрового заводу, розташований безпосередньо на території цукрового заводу (призаводський бурякоприймальний пункт) або в сировинній зоні на певній відстані від цукрового заводу (периферійний бурякоприймальний пункт), що відповідає діючим нормативно-правовим актам стаціонарного бурякоприймального пункту;
вихід цукру – кількість цукрози, виробленої з сировини, в процентах до її маси;
втрати маси цукрових буряків – різниця між кількістю буряків, прийнятих на бурякоприймальний пункт цукрового заводу, і кількістю перероблених буряків;
втрати цукру враховані – кількість цукрози, що міститься в жомі і в фільтраційному осаді чи промиях адсорбентів, в процентах до маси переробленої сировини;
втрати цукру невраховані – різниця між загальними втратами цукру в виробництві і врахованими, в процентах до маси переробленої сировини;
втрати цукру у виробництві загальні – різниця між кількістю цукрози, введеної у виробництво, і кількістю її в цукрі, продуктах незавершеного виробництва і в мелясі, в процентах до маси переробленої сировини;
домішки мінеральні – вміст у партії цукрових буряків землі, піску та інших домішок мінерального походження;
домішки органічні – вміст у партії цукрових буряків бокових корінців і хвостиків діаметром меншим ніж 1 см, столових, кормових та інших корене- і бульбоплодів;
загальна забрудненість партії цукрових буряків – вміст у партії коренеплодів мінеральних і органічних домішок, зеленої маси;
зберігання буряків – сукупність технологічних і господарсько-виробничих операцій, спрямованих на створення і підтримку оптимального режиму, який забезпечує найбільш повне збереження якості і кількості буряків з моменту їх приймання і до переробки;
зелена маса – вміст у партії цукрових буряків листків, черешків, паростків та бур’янів (зелені та сухі листки, стебла і корінці);
зона бурякосіяння цукрового заводу – площі, що засіяні цукровими буряками всіма господарствами, які уклали Договори контрактації з даним цукровим заводом;
зона заготівлі цукрових буряків цукрового заводу (площі, з яких зібрано цукрові буряки зони бурякосіяння цукрового заводу) – площі, з яких цукрові буряки зібрані і доставлені для переробки на даний завод, та підтверджені відповідними документами;
кількість цукрових буряків в заліковій вазі – кількість цукрових буряків, що надійшли на бурякоприймальний пункт цукрового заводу з поправкою на їх забрудненість;
кількість цукрози у виробленому цукрі – визначають шляхом множення кількості зваженого цукру на вміст цукрози в цукрі (за прямою поляризацією) і діленням на 100. При цьому не враховують кількість цукрози у виробленій мелясі;
коефіцієнт виробництва цукрози – показник, що характеризує вихід цукрози у відсотках до масової частки цукрози, прийнятої з сировиною. Його визначають після завершення переробки сировини шляхом ділення всієї отриманої з буряків цукрози (у вигляді цукру-піску і напівпродуктів), без врахування цукрози, введеної з напівпродуктами минулого виробництва або інших підприємств, на кількість цукрози в буряках, прийнятих на бурякоприймальний пункту, і множення на 100;
коренеплід цукрових буряків – потовщена частина головного кореня, яку використовують для виробництва цукру;
об’єднана проба коренеплодів цукрових буряків – проба коренеплодів цукрових буряків, яка складається із серії точкових проб;
партія цукрових буряків – будь-яка кількість цукрових буряків, яка перебуває в одній транспортній одиниці й оформлена одним транспортним документом;
пробна ділянка – ділянка поля, засіяного цукровими буряками, призначена для систематичного спостереження за зростанням цукрових буряків і накопиченням в них цукру. Дані спостережень на пробних ділянках характеризують стан розвитку рослин і густоту насаджень бурякових посівів по зоні бурякосіяння цукрового заводу в цілому;
стала сировинна зона цукрового заводу – бурякосійні господарства різних форм власності, що вирощують цукрові буряки, які за своєю якістю відповідають ДСТУ 4327:2004 Національний стандарт України “Коренеплоди цукрових буряків для промислового переробляння. Технічні умови” та забезпечують цей цукровий завод сировиною відповідно до Договорів контрактації протягом не менше 5-ти (3-х) років;
точкова проба коренеплодів цукрових буряків – проба, яку взяли в одній точці кагату або транспортній одиниці;
цукор – харчовий продукт, що являє собою кристалізовану сахарозу у вигляді окремих кристалів, подрібнених кристалів (пудра) чи окремих кусків, а також використовується як сировина для виробництва інших харчових продуктів;
цукор білий – цукор, що являє собою очищену сахарозу і містить не менше 99,5 % сахарози;
цукристість цукрових буряків – вміст цукру в коренеплодах у відсотках до їх сирої маси.
2. Методологія розрахунку показника виробітку цукрози з одного гектара зони заготівлі (бурякосіяння) цукрового заводу
2.1. Методологія ґрунтується на економіко-математичній моделі, яка містить взаємопов’язані показники діяльності виробника цукрових буряків та цукрового заводу, що переробляє цукрові буряки і виробляє з них готовий до вживання продукт (білий цукор):
- площа посіву, га;
- кількість цукрових буряків в заліковій вазі, зібраних з 1 гектара, т/га;
- збір маси цукрових буряків з кожного поля (у заліковій масі), т;
- цукристість буряків при прийманні, % до маси прийнятих буряків;
- цукристість стружки при переробленні, % до маси перероблених буряків;
- втрати маси буряків при зберіганні, % до маси прийнятих буряків;
- втрати цукрози при зберіганні, % до маси прийнятих буряків;
- втрати цукрози у виробництві, % до маси перероблених та прийнятих буряків;
- кількість виробленого цукру (у перерахунку на стовідсоткову цукрозу), т;
- вихід цукрози, % до маси перероблених та прийнятих буряків;
- кількість виробленої меляси, т;
- вихід меляси, % до маси перероблених та прийнятих буряків;
- втрати (вміст) цукрози у мелясі, % до маси перероблених та прийнятих буряків.
2.2. При розробленні методики враховані основні чинники, які притаманні вітчизняній цукровій галузі: типова технологічна схема та устаткування при прийманні, внутрішньозаводському транспортуванні та переробці цукрових буряків.
2.3. Математична модель ґрунтується на складанні балансу маси буряків та цукрози від приймання сировини на бурякоприймальний пункт до одержання готової продукції – цукру та меляси.
2.4. Математична модель може працювати у режимі прогнозування та за результатами сезону переробки всіх буряків і упаковування всього виробленого цукру, визначення маси виробленої меляси та визначення показників її якості. 2.5. Математична модель розрахунку прогнозованого виробітку цукрози з 1 га за результатами обстеження всіх бурякових посівів зони бурякосіяння заводу має вигляд:
, т/га
де: М пр – прогнозований виробіток цукрози з 1 га посівів; т/га;
– прогнозована заготівля коренеплодів, т;
– площа всіх полів, зайнятих під буряками, зони бурякосіяння заводу, га;
F i – площа поля, га;
Вц – прогнозований вихід цукрози, % до маси заготовлених (прийнятих) буряків.
Прогнозована заготівля коренеплодів з окремо взятого поля визначається за формулою:
З i = У i · F i, т
У i – урожайність коренеплодів за результатами визначення густоти насаджень та маси коренеплодів на пробних ділянках зони бурякосіяння цукрового заводу;
Визначається за формулою:
У i = М к · Г /1000,т/га
де: М к – середня маса коренеплодів, г;
Г – густота насаджень, тис. коренеплодів на 1 га.
Прогнозований вихід цукрози обчислюють за формулою:
Вц = Цк – åВ – Цк м; % до маси прогнозованих до заготівлі буряків.
Ц к – цукристість буряків за результатами визначення цукристості коренеплодів на пробних ділянках зони бурякосіяння цукрового заводу, % до маси буряків;
åВ – нормативна сума втрат цукрози від приймання до одержання готової продукції, % до маси заготовлених (прийнятих) буряків;
Цк м – нормативний вміст цукрози в мелясі, % до маси заготовлених (прийнятих) буряків.
2.6. Порядок визначення середньої маси коренеплодів (М к), густоти насаджень (Г) та цукристості буряків на пробних ділянках (Цк) регламентується “Инструкцией по приемке, хранению и учету сахарной свеклы”, 1984 р. та Технологічним регламентом “Приемка и хранение сахарной свеклы”, 1989 р. 2.7. Математична модель прогнозованого виробітку цукрози з 1 га посівів (на фактично заготовлені буряки) зони бурякосіяння заводу
; т/га
де: М пр/фз – прогнозований виробіток цукрози з 1 га на фактично заготовлені буряки, т/га;
З ф – маса заготовлених буряків у заліковій вазі, т;
П т – прогнозовані втрати маси буряків при зберіганні та внутрішньозаводському транспортуванні, % до маси прийнятих буряків;
| З ф · П т | |
| ——- | – сумарна втрата маси буряків при зберіганні і транспортуванні, т; |
| 100 |
В цп – прогнозований вихід цукрози, % до маси перероблених буряків;
åF – площа всіх полів, під буряками, зони бурякосіяння заводу, га.
2.8. Математична модель розрахунку фактичного виробітку цукрози з 1 га посівів зони бурякосіяння заводу.
Кількість цукрози, виробленої з 1 гектара посівів зони заготівлі цукрових буряків визначається за формулою:
| У б . · Цк б.п. · К в.ц. | ||
| Мф | = | ——————–; |
| 100 · 100 |
або:
| Р ц | |||
| Мф | = | ——, | т/га |
| F |
де: Мф- кількість цукрози, виробленої з 1 гектара, т;
У б. – кількість цукрових буряків, зібраних з 1 гектара в заліковій вазі, т/га;
Цк б.п. – цукристість буряків при прийманні, % до маси буряків;
К в.ц. – коефіцієнт виробництва цукру з прийнятих буряків, %;
Р ц – кількість виробленого цукру-піску (в цукрозі) з буряків зони заготівлі, т;
åF – площа, яка зайнята посівами буряків в зоні бурякосіяння, га.
Кількість цукрових буряків, зібраних з 1 гектара в заліковій вазі (У б.), визначається як співвідношення кількості цукрових буряків, що надійшли на бурякоприймальний пункт цукрового заводу (Р б.п.) до площі, з якої було зібрано цукрові буряки (F):
| Р б.п. | ||
| У б. | = | ——; |
| F |
Коефіцієнт виробництва цукру розраховується за формулою:
| Р ц · 100 · 100 | ||
| К вц | = | —————–; |
| З ф · Цк б.з. |
де: Р ц – кількість виробленого цукру-піску (в цукрозі) з буряків зони заготівлі, т;
З ф – кількість буряків зони заготівлі, т;
Цк б.з. – цукристість буряків зони заготівлі, прийнятих на бурякоприймальний пункт, % до маси заготовлених (прийнятих) буряків.
2.9. Наведені в п. 2.8 формули використовуються в разі переробки цукровим заводом буряків, заготовлених в зоні бурякосіяння цього цукрового заводу. В разі передачі частини буряків іншому цукровому заводу, або переробки цукрових буряків, отриманих від інших заводів, кількість виробленого заводом цукру корегується на кількість цукру, переданого з буряками іншому заводу, або виробленого з буряків, отриманих від інших заводів.
2.10. Для правильного обчислення кількості виробленого цукру з 1 га посівів потрібно забезпечити об’єктивне визначення:
- площ посівів кожного поля;
- рівня забрудненості та цукристості при прийманні;
- зважування маси буряків при прийманні та переробці;
- визначення маси упакованого цукру;
- визначення маси та показників якості виробленої меляси.
2.11. Площі посівів цукрових буряків кожного буряковиробника зазначаються в Договорі контрактації, контролюються сировинною службою цукрового заводу і перевіряються у період проведення передзбирального обстеження.
2.12. Відбирання проб, визначення забрудненості і цукристості при прийманні цукрових буряків регламентуються такими основними документами:
- ДСТУ 4327:2004 Національний стандарт України “Коренеплоди цукрових буряків для промислового переробляння. Технічні умови”;
- “Инструкция по приемке, хранению и учету сахарной свеклы”, 1984 г;
- технологічний регламент “Приемка и хранение сахарной свеклы”, 1989 г.;
- інші нормативні документи, що будуть розроблені та введені в дію з цих питань.
2.13. Коренеплоди цукрових буряків під час здавання їх на цукрові заводи за показниками якості повинні відповідати технічним умовам ДСТУ 4327:2004.
2.14. Кількісний облік буряків, що надходять на цукровий завод, ведеться шляхом зважування їх разом з транспортним засобом на автомобільних вагах з автоматичною регістрацією результатів зважування.
Приймання і облік прийнятих буряків здійснюється відповідно до діючих нормативно-інструктивних документів та згідно форм, затверджених Державним комітетом статистики України.
2.15. Основними обліковими документами відділу сировини є наступні:
- “Щоденний журнал обліку якості цукрових буряків”;
- “Журнал обліку аналізів на загальну забрудненість і цукристість цукрових буряків”;
- “Журнал обліку середньодинамічних показників при прийманні буряків і передачі їх на переробку”.
На основі даних журналів за середньодинамічними показниками про прийняті буряки складають місячний звіт, в якому показують кількість прийнятих буряків від початку сезону; якісні показники буряків при прийманні; кількість буряків, переданих на переробку і їх цукристість; залишок буряків на кінець місяця.
Після закінчення виробництва агроном-мікробіолог, завідуючий сировинною лабораторією і бухгалтер сировинного відділу складають баланс цукрових буряків і цукру в них та заключний звіт про приймання і зберігання цукрових буряків.
2.16. Облік кількості виробленого білого цукру-піску з буряків здійснюється за діючою нормативно-технологічною документацією.
Директор Департаменту
харчової промисловості
Ю. П. Кіщак
