Годівля бугаїв-плідників. Якість, об’єм та відтворювальна здатність сперми бугаїв-плідників залежать від рівня і повноцінності їх годівлі. Потребу в енергії й поживних речовинах визначають для них залежно від живої маси та статевого навантаження. З розрахунку на 100 кг живої маси бугаям потрібно в непарувальний період 1,1—0,8 корм. од. (12,6—8,3 МДж обмінної енергії), при середньому навантаженні — відповідно 1,2—0,9 (1,9—8,9), при підвищеному — 1,3—1 корм. од. (16,2—10,6 МДж). Чим більша жива маса, тим нижча норма на одиницю маси.
Норми енергії для бугаїв-плідників, на голову за добу
Норми годівлі бугаїв-плідників при різних живій масі та навантаженні
Повноцінність раціонів бугаїв слід забезпечувати за рахунок натуральних кормів високої якості,з розрахунку на 100 кг живої маси їм необхідно згодовувати 0,8—1,2 кг різнотравного, злакового та бобового сіна, 0,8—1 — сінажу, силосу, 1 —1,2 — буряків кормових, напівцукрових і моркви, 0,3—0,5 суміші концкормів, або спеціальних комбікормів-концентратів.
На великих племпідприємствах для бугаїв застосовують повноцінну однотипну годівлю протягом року. До складу зерносуміші або комбікорму вводять 5—6 компонентів дерті злакових та бобових культур — овес, ячмінь, просо, кукурудзу, горох, макуху, м’ясо-кісткове і трав’яне борошно, сухе знежирене молоко, кухонну сіль, цукор, кормові фосфати, премікс. Влітку половину сіна замінюють скошеними і пров’яленими зеленими кормами. У зимові раціони, як правило, вводять 25—40 % грубих, 20—30 — соковитих і 40—50 % концкормів, у літні — 15—20 % грубих, 30—45 — зеленої маси і 30—50 % концкормів за поживністю.
Згодовувати бугаям недоброякісні, водянисті корми (жом, пивну дробину), а також макуху та шроти хрестоцвітих, бавовникових на інші корми, які містять шкідливі речовини, не дозволяється. Годують плідників три рази на день — вранці, після взяття сперми і ввечері. Концкорми і сіно рекомендується згодовувати три рази рівномірними порціями, половину соковитих — вдень, а другу половину — вранці й ввечері ділять пополам.
Джерело: Довідник зооінженера. За ред. М.І.Машкіна.— К.: Урожай, 1989
